15.04.2024 Справа №607/7932/24 Провадження №3/607/3728/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, зареєстрованого та проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Громадянин ОСОБА_1 30 березня 2024 року близько 12 год. 00 хв. вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, що викликало у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, чим порушив вимоги п.п. 3,14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №312383 від 30 березня 2024 року;
- електронним рапортом - витягом із системи ІПНП України від 30 березня 2024 року, яким зареєстроване повідомлення ОСОБА_2 про е, що ї співмешканець ОСОБА_3 вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30 березня 2024 року, згідно яких вона повідомила, що її співмешканець ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно висловлювався в її сторону, ображав, погрожував.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому вважає, що ОСОБА_3 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_3 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень, які стягнути в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Cуддя В. Є. Ломакін