Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/1977/24
нп 1-кс/490/1116/2024
19 березня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024150000000007 від 18.01.2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, працюючого на посаді командира 2 групи спеціального призначення 23 загону спеціального призначення «Оберег» (ВЧ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3) Уральського округу військ національної гвардії рф, у званні капітана, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
18.01.2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42024150000000007 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
27.02.2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Згідно вказаного повідомлення, у ході ведення активних бойових дій, з метою подальшого руху зф рф у напрямку міста Миколаєва та забезпечення подолання супротиву Збройних сил України на території Миколаївської області, військовослужбовцями зф рф з 19.03.2022 року взято під контроль місто Снігурівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, яке у відповідності до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у період часу з 19.03.2022 по 11.11.2022 перебувало під тимчасовою окупацією рф.
Починаючи з 19.03.2022 військовослужбовці зф рф та інших воєнізованих формувань рф почали проводити у місті Снігурівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, так звані «фільтраційні заходи» та обшуки у домоволодіннях місцевих мешканців, направлені на встановлення військовослужбовців ЗСУ, ТрО, коригувальників вогню ЗСУ, виявлення зброї, державних службовців, у тому числі і співробітників поліції.
Серед підрозділів зф рф, які здійснили незаконну тимчасову окупацію міста Снігурівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, перебували військовослужбовці 23-го загону спеціального призначення «Оберег» (ВЧ НОМЕР_1, АДРЕСА_3) Уральського округу військ національної гвардії рф (далі - 23-й загін особливого призначення «Оберег»).
У складі вказаного підрозділу, на посаді командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» перебував громадянин рф - ОСОБА_6 (використовуючи з метою конспірації позивний « ОСОБА_7 »), який усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно порушив вимоги Спільної статті 2 Женевських конвенцій 1949 року, приписів ст. ст. 31-32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та приписів п. п. а. 2 п. а ч. 2 ст. 75 ДП 1, за наступних обставин.
Так, 20.03.2022, у першій половині дня, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, командир 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , будучи озброєними, разом з іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням військовослужбовцями зф рф проводячи «фільтраційні заходи» та обшуки домоволодінь місцевих мешканців, прибув за місцем мешкання співробітників поліції відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей час на території домоволодіння за вищевказаною адресою, окрім ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували інші співробітники поліції, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебували у цивільному одязі, без спеціальних засобів та вогнепальної зброї, які військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України не були, участі в активних бойових діях не приймали, а отже перебували під захистом «Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни» та інших законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, про що ОСОБА_6 було достеменно відомо.
В силу займаної посади командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , перебуваючи на території домоволодіння родини ОСОБА_12 за вищевказаною адресою, віддав усний наказ іншим невстановленим на цей час досудовим розслідуванням військовослужбовцям зф рф, що прибули з ним у кількості не менше 6-7 осіб, нелегально ув'язнити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Так, невстановлені військовослужбовці зф рф, на виконання наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув'язнення ОСОБА_8 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли потерпілого до кімнати вітальні житлового будинку за вищевказаною адресою, де розташували на колінах обличчям до стіни та наносили удари по тулубу прикладами автоматичної зброї, запитуючи про місцезнаходження табельної зброї та наявності татуювань на тілі останнього.
В подальшому, ОСОБА_6 наказав невстановленим військовослужбовцям зф рф роздягнути ОСОБА_8 до спідньої білизни з метою перевірки наявності на його тілі татуювань, що на виконання наказу командира військовослужбовці зф рф зробили, після чого знову розмістили потерпілого у попереднє положення, на коліна обличчям до стіни, продовжуючи хаотично наносити йому удари прикладами автоматичної зброї та запитуючи про зброю, місце розташування ЗСУ.
Далі, ОСОБА_6 , розуміючи, що перед ним перебуває особа, яка, у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права є цивільною особою, захищена Женевськими конвенціями та додатковими протоколами до них, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою залякування потерпілого ОСОБА_8 та встановлення інформації на користь зф рф, із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування вогнепальної зброї, здійснив не менше 2 пострілів біля голови останнього, з правої сторони (імітуючи його розстріл), тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_8 , таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням).
В подальшому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зф рф у кількості не менше 2-х осіб, затулили потерпілому ОСОБА_8 рот шкарпетками, щоб останній не кричав та не говорив нічого і перемістили потерпілого до спальної кімнати вищевказаного будинку, де розмістивши його на ліжку, обличчям до низу зав'язали позаду окремо руки та ноги, знайденими у кімнаті ременями і зафіксувавши вже зав'язані кінцівки між собою (у формі «човника»), розвернули потерпілого обличчям та частиною тулуба на край ліжка, таким чином, щоб потерпілий знаходився половиною тіла на ліжку, а верхньою половиною тіла утримував себе в напрузі над підлогою та розмістили перевернутий догори ніжками табурет під його обличчям та верхньою частиною тіла. В такому положенні, роздягнений до спідньої білизни з шкарпетками в роті, перебуваючи в постійній напрузі тіла, потерпілий перебував деякий час, під час чого військовослужбовці зф рф продовжували ставити йому запитання про місце розташування позицій ЗСУ, ТрО, зброю та відношення потерпілого до ЗСУ.
Таким чином, невстановлені військовослужбовці зф рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув'язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погроза вбивством) потерпілому ОСОБА_8 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
Через деякий час, не досягши бажаного та не отримавши відповіді на запитання, невстановлені військовослужбовці зф рф наказали ОСОБА_8 одягнутися та вивели на подвір'я домоволодіння з зав'язаними попереду ременем руками.
Окрім того, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зф рф, на виконання усного наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув'язнення ОСОБА_10 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли до іншої кімнати будинку за вищевказаною адресою, а саме приміщення кухні, де розташували у положенні стоячи на колінах, обличчям до стіни, руками за спиною та наносили удари по тулубу і нижнім кінцівкам, ставлячи потерпілому запитання про зброю, місце розташування ЗСУ, коректувальників артилерійського вогню.
Таким чином, невстановлені військовослужбовці зф рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув'язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) потерпілому ОСОБА_10 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
В подальшому, ОСОБА_6 , зайшовши до приміщення кімнати, де перебував у вищеописаному положенні ОСОБА_10 , та розуміючи, що перед ним перебуває особа, яка, у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права є цивільною особою, захищена Женевськими конвенціями та додатковими протоколами до них, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою залякування потерпілого ОСОБА_10 та встановлення інформації на користь зф рф, із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування холодної зброї, у вигляді ножу, приставив його до горла потерпілого погрожуючи вбивством останньому та повідомив, що застрелив його товариша у сусідній кімнаті, тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_10 , таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням).
Не досягнувши бажаного та не отримавши відповіді на запитання про місце розташування ЗСУ, ТрО, коригувальників та іншого, потерпілого вивели до подвір'я домоволодіння під супроводом військовослужбовців зф рф.
Окрім того, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зф рф, на виконання усного наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув'язнення ОСОБА_11 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли до приміщення гаражу на території домоволодіння за вищевказаною адресою, розмістивши у положенні стоячи на колінах, з руками піднятими догори, хаотично наносили по тулубу потерпілого та у грудну клітину удари і ставили питання про коректувальників артилерійського вогню.
В подальшому один із невстановлених військовослужбовців зф рф, який стояв позаду потерпілого ОСОБА_11 здійснив не менше 2 пострілів з невстановленої на даний час автоматичної вогнепальної зброї, біля голови потерпілого, а саме лівого вуха, (імітуючи його розстріл), тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_11 здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), після чого інший невстановлений військовослужбовець зф рф, підійшов позаду потерпілого та із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування холодної зброї, у вигляді ножу, приставив його до горла потерпілого та з метою залякування ОСОБА_11 і встановлення інформації на користь зф рф погрожував вбивством, таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вказані дії невстановленим військовослужбовцем зф рф були здійснені по відношенню до потерпілого двічі.
Таким чином, за час перебування потерпілого у приміщенні гаражу за вищевказаною адресою, невстановлені військовослужбовці зф рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув'язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погроза вбивством та імітування розстрілу) потерпілому ОСОБА_11 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
Не досягнувши бажаного та не отримавши відповіді на запитання про місце розташування ЗСУ, ТрО, коригувальників та іншого, військовослужбовці зф рф вивели потерпілого ОСОБА_11 на подвір'я домоволодіння, де вже на той час перебував ОСОБА_10 та привели ОСОБА_8 , розташували біля стінки господарського приміщення, обличчям до стіни з піднятими до гори руками. В подальшому, потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 транспортували до приміщення кафе « Ромашка », яке розташоване по вул. Центральній у м. Снігурівка і того ж дня відпустили додому.
Так, невстановлені військовослужбовці зф рф, на виконання наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув'язнення ОСОБА_9 , яку фізично примусили підкоритись їх волі, наказавши сісти на лавку у дворі домоволодіння за вищевказаною адресою, направивши на неї автоматичну вогнепальну зброю та контролювавши дії та рухи останньої, не дозволяючи встати, рухатися, повертати голову і говорити та вчиняючи на потерпілу психологічний тиск, який виразився у тому, що остання чула постріли з будинку та гаражу і вважала, що її чоловіка та колег вбили.
Таким чином, невстановлені військовослужбовці зф рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув'язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням психологічних страждань (погроза вбивством, імітація розстрілу чоловіка та колег) потерпілій ОСОБА_9 , здійснюючи нелюдське поводження (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
Потерпіла перебувала у вищевказаному положенні до того часу, поки їй не дозволили встати.
З огляду на те, що вказані події мали місце на території, що перебувала під контролем зф рф, а потерпілі були цивільними особами, що перебували під захистом відповідно до ст. 4 Четвертої Женевської конвенції, дії командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення «Оберег» ОСОБА_6 , що виразились у відданні наказу невстановленим військовослужбовцям зф рф на нелегальне ув'язнення потерпілих, про яких згадано вище, а також заподіянні їм психологічних страждань (погроза вбивством, імітування розстрілу), здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням) потерпілих з метою отримання інформації на користь окупаційних військ є серйозними порушеннями цієї Конвенції відповідно до ст. ст. 31-32, 147 цієї Конвенції та приписів п. п. а. 2 п. а ч. 2 ст. 75 ДП 1. Таким чином, ці дії є порушеннями законів та звичаїв війни.
Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024150000000007 від 18.01.2024 року стосовно оголошеного у розшук підозрюваного ОСОБА_6
01 березня 2024 року , 04 березня 2024 року та 06 березня 2024 року, ОСОБА_6 викликався до Слідчого управління ГУНП в Миколаївській області шляхом публікації повісток про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (офіційне видання «Урядовий кур'єр» від 27.02.2024, вівторок, № 42) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 але за викликами ОСОБА_6 жодного разу до органу досудового розслідування не з'явився та про поважні причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку з тим, що до теперішнього часу підозрюваний ОСОБА_6 не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, за умови його належного повідомлення про такий виклик, постановою слідчого від 11.03.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук та копію вказаної постанови направлено на виконання до УКР ГУНП в Миколаївській області.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом огляду місця події (з план-схемою та фототаблицею до нього) від 19.01.2024 за адресою: АДРЕСА_2 - місце мешкання сім'ї ОСОБА_12 , в ході огляду зафіксовано два отвори у підлозі приміщення коридору будинку, які ймовірно утворилися від пострілів під час імітування розстрілу ОСОБА_8 та два отвори у стінах приміщення гаражу, які ймовірно утворилися від пострілів під час імітування розстрілу ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду мобільного телефону (з фототаблицею до нього) від 19.01.2024, який належить потерпілій ОСОБА_9 , в ході якого встановлено контакт чату «ІНФОРМАЦІЯ_8»;
- аналітичним звітом відділу кримінального аналізу ГУНП в Миколаївській області з встановленими анкетними даними військовослужбовця зс рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його родинних зав'язків та фотографій;
- відповіддю з ВЧ НОМЕР_2 , щодо підрозділів росгвардії та зс рф, які перебували під час тимчасової окупації на території м. Снігурівка, Баштанського району, Миколаївської області, згідно якої встановлено військовослужбовця зс рф капітана ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , які розповіли про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно них;
- протоколами слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за місцем мешкання ОСОБА_8 , під час проведення яких було відтворено обставини вчинення кримінального правопорушення щодо них;
- протоколами впізнання особи за фотознімками за участі потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в ході яких потерпілі впізнали на фото особу як військовослужбовця зс рф ОСОБА_6 ;
- протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 , в ході якого свідок впізнав на фото особу як військовослужбовця зс рф ОСОБА_6 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 11.03.2024 року у зв'язку з невстановленим місцезнаходженням підозрюваного ОСОБА_6 його оголошено в розшук.
01.03.2024, 04.03.2024, 06.03.2024 року ОСОБА_6 викликався шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті видання «Урядовий кур'єр» та офісу Генерального прокурора України, але за викликами останній не з'явився.
Зібрані у кримінальному провадженні докази беззаперечно вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_6 належним чином повідомлений про проведення стосовно нього досудового розслідування, набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні відповідно до повідомлення про підозру від 27.02.2024 про необхідність його явки до слідчого для проведення процесуальних дій, а також на те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), перебуває на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 139, п. 20-1 розділу ХІ КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваними, та оголошення їх у міждержавний та/або міжнародний розшук, або які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченим цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».
Ч. 2 ст. 297-1, п. 20-1 розділу ХІ КПК України, передбачають, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема статтею 258 - 3 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, або який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у ч. 2 ст. 297 - 1 КПК України, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Вимогами ст. 5 «Здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження стосовно осіб, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції» Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» № 1632-VІІ від 12.08.2014р., передбачено, що ухилення від явки на виклик до слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш ніж два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його в розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, передбаченому КПК України, з особливостями, встановленими цим Законом.
Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на виклики слідчого не з'являється, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, вважаю необхідним клопотання задовольнити.
Керуючись ст.ст. 297-1, 297-2, 297-4, п. 20-1 розділу ХІ "Перехідні положення", 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні №42024150000000007 від 18.01.2024 року спеціального досудового розслідування стосовно оголошеного у розшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні внести відомості про здійснення спеціального досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 22 березня 2024 року о 11 год. 20 хв.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_15