Справа № 490/9950/16-ц
нп 2/490/2444/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
11 березня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Хоменко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
Позивач у жовтні 2016 року звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із означеним позовом, в якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.11.2023 року, ухвалити рішення, яким: стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь грошові кошти в сумі 28 811 грн 44 коп., що складають еквівалент 800 доларів США.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона мала намір придбати нерухомість у м. Миколаєві. В якості забезпечення виконання договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 (власниками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ). Однак договір купівлі-продажу укладений не був не з вини позивача. З огляду на зазначене сплачена позивачем сума коштів 20 000 грн є авансом та має бути повернута їй особами, які отримали ці кошти.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.10.2016 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Від відповідача ОСОБА_3 30.03.2018 року до суду надійшли пояснення щодо позову ОСОБА_1 , у якій відповідач зазначила, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Від ОСОБА_2 30.03.2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх не обґрунтованість та безпідставність. У своєму відзиві ОСОБА_2 зазначила, що укласти договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 не вдалося за вини ОСОБА_1 , оскільки вона за власної ініціативи відмовилася від укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та прийняти майно у власність.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.11.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі.
У період з жовтня 2016 року по 05.06.2022 року справа перебувала в провадженні іншого складу суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.07.2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання призначене на 11.03.2024 року з'явилися позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Беспрозванний Д.О., які просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного рішення справи не заперечували. Відповідачі до суду не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи думку позивача, який просить розглядати справу за відсутності відповідача та відсутності заперечення проти винесення заочного рішення, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до довіреності від 08.06.2016 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 представляти свої інтереси в будь-яких установах, організаціях та підприємствах незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі бюро технічної інвентаризації, виконавчому комітеті Миколаївської міської ради Миколаївської області, установах по оцінці нерухомого майна, органах місцевого самоврядування та місцевої влади, в нотаріальних конторах Миколаївської області, установах державної реєстрації права власності або у будь-якого права власності, житлово-експлуатаційних організаціях тощо з питань підготовки документів необхідних для укладення договору довічного утримання (догляду), предметом якого буде належна їй на праві власності частка житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Між ОСОБА_1 «Покупець» та ОСОБА_2 «Продавець» 14.06.2016 року підписано Угоду, у якій зазначено що ОСОБА_1 передала, в якості забезпечення виконання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 задаток в сумі 20 000,00 грн, що на момент підписання Угоди еквівалентно 800,00 доларів США. Вартість квартири АДРЕСА_1 . Рекордній складає 500 000,00 грн, що на момент підписання угоди еквівалентно 20 000,00 доларів США. Підписання договору купівлі-продажу та остаточний розрахунок повинні бути здійснені в строк до 16 липня 2016 року (пункт 2 цієї угоди). Витрати пов'язані з оформленням всіх необхідних документів для договору купівлі-продажу та оформлення договору купівлі-продажу сплачує «Продавець». Продавець та Покупець ознайомлені з ст. 195 ЦК України, відповідно до якої: «Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка сплатила завдаток, він залишається у іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка отримала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку», пункт 3 угоди.
На зворотній стороні зазначеної угоди від 14.06.2016 року містяться підписи сторін: ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із зазначенням серії та номеру купюр суми завдатку: КВ 13590962 НВ2, КВ 04457863 ІВ2, КВ 43379752 NB2, МР 03145713 АР4, LH 45698598 CH8, LB222886613 AB2, LB76623311 KB2, KB 68428652 PB2.
ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 21.07.202016 року направила вимогу про повернення грошових коштів в якості авансу за договором купівлі-продажу квартири, в якій просила у зв'язку із тим, що договір купівлі-продажу не був укладений повернути аванс у розмірі 800 доларів США, який останні отримали 14.06.2016 року. Також у цій вимозі ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3 не мала повноважень укладати угоду купівлі-продажу від імені власника ОСОБА_4 .
Зазначену вимогу ОСОБА_4 отримано 25.07.2016 року про що свідчить відмітка «Хільчевська дов.л.» на поштовому зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 , 09.08.2016 року, також отримано вимогу ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис « ОСОБА_5 » на поштовому зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70042790 від 07.10.2016 року право власності на будинок АДРЕСА_1 належить: частина - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 .
Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №350433 від 18.09.2014 року - ОСОБА_4 має другу групу інвалідності, безстрокову, загального захворіння. Спостереження, лікування у рай психіатра, невропатолога, терапевта за місцем проживання.
Тож судом встановлено, що позивач мала намір придбати у ОСОБА_2 та ОСОБА_6 будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим 14.06.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано угоду на підставі якої, в якості забезпечення виконання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 задаток в сумі 20 000,00 грн, що на момент підписання Угоди було еквівалентно 800,00 доларів США. Відповідно до умов цього договору у разі не укладення договору купівлі-продажу, завдаток залишається у відповідної сторони цієї угоди (залежно від причин його не укладення).
Вищезазначений попередній договір нотаріально посвідчений не був.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
З матеріалів справи слідує, що позивач на адресу відповідачів направляла вимогу про повернення коштів у сумі 20 000 грн 00 коп.
Нормами статті 657 Цивільним кодексом України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до частина перша статті 564 Цивільним кодексом України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною першою статті 570 ЦК України, встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Таким чином, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.
Однак, договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати передані кошти завдатком.
В такому випадку, такі кошти, відповідно до частини другої статті 570 ЦК України - є авансом.
Оскільки, виходячи із встановлених обставин, правова природа отриманих відповідачкою коштів визначена законом, то те, що сторонами вони зазначені як завдаток правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених статтею 571 ЦК України.
Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 6-176цс12.
Верховним Судом України зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
Правила статті 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).
Однак, враховуючи, що договір між сторонами укладено не в належній формі, тобто між сторонами існувала лише попередня домовленість, передані кошти суд вважає авансом, а не завдатком. Так, на відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. У разі сплати авансу, кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність доказів добровільного повернення відповідачами отриманий від позивача коштів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 20 000 грн 00 коп. на користь позивача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 551,20 грн у рівних частинах з кожного (позивач звільнений від сплати судового збору).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 273, 280ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 28 811 (двадцять вісім тисяч вісімдесят одинадцять) гривень 44 копійок у солідарному порядку.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 275 гривень 60 копійок за подання позовної заяви до суду з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 .
Суддя Л.М. Шолох