Справа №484/2241/20
Провадження №4-с/484/5/24
Ухвала
іменем України
18 квітня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Максютенко О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Завірюхи В.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса)
встановив
до суду звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на рішення державного виконавця в якій просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця про завершення виконавчого провадження №АСВП 71365227;
- відновити виконавче провадження №АСВП 71365227 про стягнення із ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , аліментів на утримання його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- замінити сторону стягувача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому провадженні №АСВП 71365227, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , у справі №484/2241/20 за заявою ОСОБА_4 в частині стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Скарга мотивована тим, що 21.07.2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було видано судовий наказ №484/2241/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 щомісячно в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Наказом №214 Голованівської селищної ради Кіровоградської області від 14.11.2023 року неповнолітнього ОСОБА_3 було тимчасово влаштовано в сім'ю скаржниці, оскільки він залишився без батьківського піклування.
11.03.2024 року із офіційного сайту МЮУ скаржниці стало відомо, що ВП №АСВП 71365227, за яким стягувались аліменти на утримання неповнолітнього - завершено на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку зі смертю стягувача.
Вважає, що державний виконавець передчасно виніс оскаржувану постанову, не встановивши правонаступника стягувача.
В скарзі ОСОБА_1 просила справу розглянути за її відсутності.
Головний державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) В.Жерносек надала заперечення на скаргу в якій вказала, що до відділу ДВС 22.02.2023 року на примусове виконання надійшов судовий наказ №2-н/484/242/20 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина.
22.03.2023 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та в той же день відправлено сторонам виконавчого провадження.
19.02.2024 року за даними Державного реєстру актів цивільного стану було встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить АЗ про смерть №404 від 10.11.2023 року.
19.02.2024 року головним державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 71365227 за п.3 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Державний виконавець вважає, що виконання вимог про стягнення аліментів в виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Вважає, що дитина могла залишитись проживати з батьком, а також відносно дитини не було встановлено опіку скаржника.
Крім того, вважає, що скаржник не є стороною у виконавчому провадженні тому не може оскаржувати дії державного виконавця та його рішення. Вказана скарга підлягає розгляду в порядку КАС України. Головний державний виконавець просила відмовити у задоволені скарги. Розгляд справи просила проводити у відсутність представника ДВС.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.
Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою від 22.03.2023 року старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) В.Жерносек на підставі судового наказу №2н-484/242/20 виданого 25.09.2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, відкрито виконавче провадження ВП №71365227 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 щомісячно в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до повноліття.
19.02.2024 р. головний державний виконавець, на підставі п.3 ч.1 ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складений актовий запис про смерть № 404 від 10.11.2023 року.
14.11.2023 року наказом Голованівської селищної ради неповнолітнього ОСОБА_3 тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_5 як дитину, що залишилась без батьківського піклування.
Згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону N 1404-VIII).
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець повинен був звернутися до компетентних органів/осіб для отримання інформації щодо визначення статусу неповнолітнього. Це дало б змогу виконавцеві з'ясувати, які особи чи органи взяли на себе відповідальність пов'язану з захистом прав неповнолітнього.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її правонаступниками та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Згідно ч.1 ст.447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно ч.2,3 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене уразі задоволення скарги та скасування такої постанови. (висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII постанова від 03.11.2020 у справі № 916/617/17)
Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Враховуючи, що державний виконавець не вжив заходів щодо з'ясування кола правонаступників після смерті ОСОБА_4 , а передчасно виніс оскаржувану постанову, то суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2024 підлягає скасуванню. Доводи державного виконавця, що справа не підсудна Первомайському міськрайонному суду слід розцінювати, як невірне трактування закону оскільки даний спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
Що стосується заміни сторони виконавчого провадження, то слід зазначити наступне.
Ч.1, ч.2 ст.442 ЦПК України передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону(пункт 5 частини першої статті 34 Закону N 1404-VIII).
За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону N 1404-VIIIу разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.
З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судом встановлено, що скаржниця є матір'ю стягувача ОСОБА_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та в її сім'ю влаштовано неповнолітнього ОСОБА_3 , як дитину позбавлену батьківського піклування, а тому заміна сторони виконавчого провадження можлива та необхідна, що передбачено Законом.
Щодо вимоги про зобов'язати відповідальних осіб ДВС винести постанову про відновлення виконавчого провадження №73615710, то скарга в цій частині не підлягає задоволенню оскільки після скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Керуючись ст.ст. 259-260, 447, 449-451 ЦПК України, суд
постанови
скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову головного державного Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області ПМУМЮ (Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) В.Жерносек про закінчення виконавчого провадження від 19.04.2024 року у виконавчому провадженні №71365227.
В частині вимог про відновлення виконавчого провадження №71365227- відмовити.
Замінити стягувача з ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку с.Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 у судовому наказі №2-н/484/242/20 від 25.09.2020 р., виданому Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 щомісячно в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до повноліття.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду можу бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: