Справа № 484/1115/24
Провадження № 1-КП/484/210/24
КП № 12024152110000139
18 квітня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, батька однієї неповнолітньої дитини, мешканця АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , паспорт ІD НОМЕР_1 , виданий 19.04.2021 року органом 4827, проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 у званні солдат на посаді кулеметника, раніше судимого:
- 22.06.2017 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- 22.06.2018 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 185, 70,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 04.01.2022 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України;
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
у відсутність представника потерпілого ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_6 згідно заяви, -
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і діяв станом на січень 2024 року.
21.01.2024 року близько 17.10 години ОСОБА_5 зайшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти-281» по АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний намір на повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи задумане, діючи з прямим умислом, повторно, у період воєнного стану, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 одразу, в тому ж місці того ж дня, в проміжок часу з 17.11 до 17.27 години ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу взяв з полиць магазину пляшку горілки ємністю 0,7 літри Козацька Рада Класична 40% вартістю 145 грн. 83 коп. та пляшку бренді ємністю 0,5 л Мане 8 років 40% вартістю 283 грн. 25 коп., які сховав за комір своєї куртки і з вказаним товаром пройшов повз касу, не розрахувавшись за нього, після чого залишив приміщення магазину з викраденим товаром і розпорядився ним на власний розсуд, завдавши своїми діями ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-281» матеріальну шкоду на загальну суму 429 грн. 08 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого мана (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ст. 185 ч.4 КК України.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 себе винним у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно у вказаний в обвинуваченні час у нетверезому стані зайшов до магазину АТБ по вул. Одеській. Там з полиці взяв пляшку горілки та пляшку бренді, сховав їх під курткою і вийшов з магазину. У вчиненому розкаявся. Не встиг відшкодувати завдану шкоду, тому що був затриманий в іншій справі.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, з якої також вбачається, що він ніякі фактичні обставини справи не оспорює, цивільний позов не заявляє, матеріальна шкода магазину не відшкодована.
За таких обставин ніхто з учасників кримінального провадження ніякі фактичні обставини справи та розмір завданої шкоди не оспорює, тому судом відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувались всі докази у справі.
Крім того, інкриміноване обвинувачення підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, зокрема, заявою представника потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення; довідкою магазину про вартість товару; актом інфентаризації; протоколом огляду місця події - торгівельного залу магазину АТБ, звідки викрадено товар; протоколом перегляду відеозапису з торгівельного залу магазину, на якому чітко зафіксовано, як ОСОБА_5 викрадає товар.
Оцінивши у сукупності досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і взаємозв'язку, вирішуючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.4 КК України як крадіжка за ознаками повторності і вчинення злочину в умовах воєнного стану.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, сприяв розкриттю злочину, не відшкодував завдану потерпілому шкоду, раніше судимий; на шлях виправлення не став; є військовослужбовцем за мобілізацією, але самовільно залишив військову частину, участі у бойових діях не приймав.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього деякі обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Речові докази і судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлений.
ОСОБА_7 не затримувався в наданому кримінальному провадженні.
Оскільки обвинувачений не засуджується до реального відбуття покарання, суд вважає недоцільним обирати йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.