СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4531/24
пр. № 3/759/1840/24
18 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Святошинського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , який 19.02.2024 року о 01 год. 42 хв., в м. Києві, вул. Велика кільцева, 4, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху в наслідок чого здійснив наїзд на відбійник, що призвело до пошкодження транспортного засобу та відбійника з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3 б), п. 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім того, до Святошинського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , який 19.02.2024 року о 01 год. 42 хв., в м. Києві, вул. Велика кільцева, 4, керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), та від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського №473829, №472769, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення складено повноважною особою і повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стащук В.А вину останнього заперечували та надали пояснення, що за кермом в момент ДТП перебував не ОСОБА_1 а ОСОБА_2 , який був в салоні автомобіля «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивих показань та відмову від дачі показань надав усні пояснення, що за кермом 19.02.2024 року о 01 год. 42 хв., в м. Києві, вул. Велика кільцева, 4 транспортного засобу «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 перебував саме він, однак надати в письмовій формі дані пояснення відмовився через хвилювання.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх відповідність ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.3 б), п. 12.1, п. 2.5 Правил дорожнього руху та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в повному обсязі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №726449 від 19.02.2024 року, схемі ДТП, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №473829, №472769.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення порушення водіями, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчать про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет дотримання вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 ПДР, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція).
За змістом частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно з вимогами п. 9, п. 12 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 438163 від 19.02.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкоголю, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №473829, №472769, з відео якого вбачається, що останній в процесі розмови з працівниками поліції неодноразово зізнається, що вживав алкогольні напої та керував транспортним засобом саме він. У протоколі серії ААД №438163 від 19.02.2024 року відсутні будь-які заперечення, щодо керування транспортним засобом іншою особою.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості останнього одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, твердження викладені у письмових запереченнях ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
З огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією цієї статті, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Ключник А.С.