СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2733/24
ун. № 759/7749/24
17 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12023111150001591, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: засудженого 20.12.2021 року Індустріальним районним судом м. Дніпро за ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений 20.12.2021 року по відбуттю строку покарання,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України, -
16 квітня 2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12023111150001591, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023111150001591 від 26.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.08.2023 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території України, під час дії воєнного стану спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім'я ОСОБА_13 , організував та очолив стійку злочинну організацію, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети її кількість, а також злочинну спеціалізацію вказаної злочинної організації, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Київської області, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення розбійних нападів на території Вишгородського та Бучанського районів Київської області, на окремих осіб із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, з метою заволодіння чужим майном, що відбулося сплановано і під керівництвом ОСОБА_8 .
Далі, починаючи у період часу з кінця серпня 2023 року по листопад 2023 року, але не пізніше 28.11.2023 року, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що у складі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_13 , неможливо вчинити відповідно до розробленого ним плану злочини, пов'язані із вчиненням розбійних нападів на території Київської області на окремих осіб, та склад створеної ним злочинної організації потребує більш кваліфікованих виконавців з наявністю відповідної фізичної підготовки та спеціалізації, залучив до незаконної діяльності злочинної організації ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , повідомивши останнім свої наміри щодо механізму вчинення розбійних нападів.
У ході досудового розслідування зафіксовано вчинення злочинною організацією під керівництвом ОСОБА_8 ряду злочинів.
Так, у період часу з 24.08.2023року по 22.01.2024 року учасниками створеної ОСОБА_8 злочинної організації, до складу якої крім ОСОБА_8 входили ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановлена в ході досудового розслідування особа на ім'я ОСОБА_13 , здійснювалася підготовка до учинення розбійного нападу за місцем проживання на подружжя ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_3 , що виразилося у підборі ОСОБА_8 . конкретних виконавців злочину, підборі та придбанні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 засобів учинення злочину - транспортних засобів, предметів схожих на вогнепальну зброю по типу автоматів та пістолетів, одягу для конспірації (спецодягу, рукавичок, балаклав), засобів зв'язування та знерухомлення особи (пластикових хомутів, клейкої стрічки), нових терміналів мобільного зв'язку та сім-карток операторів мобільного зв'язку; проведенні ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 розвідки місцевості з метою виявлення місця проживання ОСОБА_19, відшукання шляхів підходу та відходу з місця учинення злочину, встановленні наявності камер відеоспостереження, встановленні режиму роботи пункту пропуску на територію житлового комплексу, наявності охорони тощо, здійсненні спостереження за будинком ОСОБА_19 з метою встановлення їх добового графіку та способу життя, наявних транспортних засобів та обслуговуючого персоналу, а також учинення 24.08.2023 року ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановленою в ході досудового розслідування особою на ім'я ОСОБА_13 нападу на водія подружжя ОСОБА_19 ОСОБА_17 , позбавленні його волі та викраденні, незаконному заволодінні належним йому автомобілем «Ford Mondeo» з номерним знаком НОМЕР_1 , з метою використання ОСОБА_17 та належного йому автомобіля для безперешкодного проникнення у домоволодіння ОСОБА_19, примушенні останнього із застосуванням фізичного насильства до усунення перешкод при проникненні учасників злочинної організації до домоволодіння ОСОБА_19. Проте учасники створеної ОСОБА_8 злочинної організації безпосередньо здійснити розбійний напад на подружжя ОСОБА_19 не змогли у зв'язку із припиненням 22.01.2024 року діяльності злочинної організації правоохоронними органами.
22.01.2024 року о 16 год. 19 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
23.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України. У подальшому підозру було змінено та дії ОСОБА_4 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України.
24.01.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.03.2024 року включно.
15.03.2024 року першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_18 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 22.04.2024 року.
18.03.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.04.2024 року.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наявними матеріалами кримінального провадження.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не відпали, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування та насильство впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, продовжуватиме вчиняти корисливі злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є подальше застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи вищевказані ризики, а також обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшли висновку про наявність таких ризиків, застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою унеможливить забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного просили слідчого суддю продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).
У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід визначити розмір застави.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Зважаючи на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року (справа №759/5324/24) ухвала про тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діє до 22.04.2024 року.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано 16.04.2024 року, тобто у строк, визначений ст. 199 КПК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Судом встановлено, що 23 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України (а.с. 32-52, том 2).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року (справа №759/1749/24) застосовано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 березня 2024 року без визначення розміру застави (а.с. 25-32, том 1).
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури від 15 березня 2024 року продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023111150001591 від 26.08.2023 року, до трьох місяців, тобто до 22.04.2024 року (а.с. 64-71, том 2).
18 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва (справа №759/5324/24) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави, до 22.04.2024 року (а.с. 72, том 2).
Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року (справа №759/7771/24) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023111150001591 від 26.08.2023 рокудо шести місяців, тобто до 22 липня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:протоколами огляду місцевості від 26.08.2023 року; протоколом допиту потерпілого від 26.08.2023 року; висновком судово-медичної експертизи № 46/Е від 05.04.2024 року; протоколом огляду предмету від 08.09.2023 року; протоколами огляду предметів від 05.09.2023 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого від 08.09.2023 року; протоколом огляду відеозаписів від 04.11.2023 року; протоколом допиту свідків від 09.09.2023 року; протоколами допиту свідка від 09.09.2023 року та від 04.04.2024 року; протоколом допиту потерпілого від 20.01.2024 року; протоколом огляду автомобіля «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 від 26.08.2023 року; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.11.2023 року, від 31.10.2023 року, від 14.12.2023 року, від 19.12.2023 року, від 21.11.2023 року; аналізом мобільних з'єднань осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Таким чином, при дослідженні матеріалів справи, доданих до клопотання, суд встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування у поданому клопотанні та у судовому засіданні вказали, що обґрунтовано вважати про наявність вказаних ризиків дають наступні обставини:
1) ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочини які останньому інкримінують, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та передбачають максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 15-ти років з конфіскацією майна, і, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, виїхати на тимчасово окуповану територію.
2) ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі особи причетні до вчинення кримінальних правопорушень, та, крім того, характер дій ОСОБА_4 та інших учасників злочину щодо прийняття заходів конспірації у вигляді приховування обличчя під балакловою, підміни одягу та транспортних засобів.
3) ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, потерпілого, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших підозрюваних, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань. Даний ризик також підтверджується тим, що ним та іншими підозрюваними при учиненні розбійного нападу здійснювався тиск на потерпілого, який виразився у застосуванні до нього фізичного насильства та погроз застосування вогнепальної зброї, а також у примушенні потерпілого у наданні інформації щодо інших осіб, на яких планувалось здійснення розбійного нападу. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, постійного джерела доходів не має, та той факт, що він 20.12.2021 року був засуджений Індустріальним районним судом м. Дніпро за ч. 4 ст.187, ст. 257 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений 20.12.2021 по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став та 19.05.2022 року був притягнутий до кримінальної відповідальності Дніпровським РУП ГУНП в Дніпропетровській області за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. ч. 2, 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 186, ч. 1 ст. 257 КК України (обвинувальний акт спрямовано до суду, рішення не прийнято), та 31.01.2023 року був притягнутий Дніпровським РУП ГУНП в Дніпропетровській області за ч. 3 ст. 185 КК України (25.04.2023 року обвинувальний акт спрямовано до суду, рішення не прийнято), це свідчить про систематичність учинення ним корисних тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто з метою особистого збагачення, та свідчить про те, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до продовження вчинення ним інших корисних тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.
4) ОСОБА_4 брав участь у злочинній організації, метою якої було учинення розбійних нападів, тобто учинення корисних злочинів, та діяльність злочинної організації була припинена працівниками Національної поліції України шляхом затримання її керівника та учасників, що свідчить то те, що учасники злочинної організації не відмовились добровільно від намірів подальшого учинення злочинів з метою незаконного збагачення. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).
Слідчий суддя погоджується, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на наявні матеріали досудового розслідування у їх сукупності, що додані до клопотання.
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).
Крім того, зважаючи на встановлені у судовому засідання обставини, слідчий суддя погоджується, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими за конкретних обставин кримінального провадження.
Крім того, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки необхідно витребувати з Київського НДЕКЦ МВС України висновки судових експертиз, а саме: 7 судових молекулярно-генетичних експертиз, призначених з метою визначення ДНК-профілів підозрюваних та встановлення, чи не збігаються вони з ДНК-профілями клітин з ядрами, виявлених на об'єктах, вилучених з місця події; 2 фоносокопічних експертиз, призначених з метою встановлення чи наявні голоси ОСОБА_16 , ОСОБА_4 на аудіозаписах, які містяться на матеріальному носії інформації, що є додатком до протоколу проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіконтролю в транспортному засобі від 19.12.2023 року; здійснити розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій; провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; з урахуванням проведених слідчих та процесуальних дій надати кримінально-правову оцінку діям підозрюваних; виконати вимоги ст. 291 КПК України та скласти обвинувальний акт.
Таким чином, суд вважає доведеним, що заявлені ризики не зменшились, вони виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на зазначені норми кримінального процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у конкретному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, практику європейського суду з прав людини, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків до завершення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 193,194, 196-197, 199, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12023111150001591, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено і оголошено в приміщенні суду 18.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1