Справа № 199/2586/24
(3/199/1430/24)
іменем України
18.04.2024 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «ПІК АВТО», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 163-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «ПІК АВТО» (м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Любарського, буд.93), не подала до установи банку платіжні доручення на перерахування належного до сплати податку на додану вартість згідно податкової декларації від 19.01.2024 №9376161032 на суму 5750,00 грн. по терміну сплати 30.01.2024, чим порушила вимоги пункту 57.1 статті 57, та пункту 203.2 статті 203 Кодексу, в частині несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум з податку на додану вартість, що підтверджено актом камеральної перевірки №4823/04-36-04-08/30982846 від 07.02.2024 року.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Горенич Т.І. викладені в протоколі обставини не заперечувала та повідомила, що вказаний податок було сплачено в лютому 2024 року, на підтвердження чого надала відповідні квитанції.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Частиною 2 ст. ст.163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
В судовому засіданні досліджені такі наявні в матеріалах справи письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення №7819/04-36-04-08/30982864 від 28.02.2024 року; витяг з акту камеральної перевірки ТОВ «ПІК АВТО» №4823/04-36-04-08/30982864 від 07.02.2024 року.
Таким чином, в судовому засіданні поза розумним сумнівом встановлено факт неподання посадовою особою підприємства ОСОБА_1 платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість.
В той же час, в судовому засіданні не встановлено жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 163-2 КУпАП.
Так, згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2024 року (№ 199/879/24) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 163-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 було закрито за малозначністю.
Оскільки Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
В пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про доведеність провини відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, а саме: неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а зміна правової кваліфікації в даному випадку не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не погіршує її становище.
Оскільки під час розгляду справи доведена провина ОСОБА_1 , яка підлягає адміністративній відповідальності, у справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення в мінімальній межі, передбаченій санкцією ч.1 ст.163-2 КУпАП, враховуючи усунення наслідків правопорушення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП в разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: Н.В. Машкіна