Справа № 161/21839/23
Провадження № 2/161/574/24
18.04.2024 Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючої - судді Пушкарчук В.П.
за участю секретаря судового засідання Швед Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.
Сторони у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
У судовому засіданні судом ставиться питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Неявка сторін не перешкоджає суду вирішити питання щодо залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, у судові засідання, що були призначені на 23.01.2024 року о 09:30 год., 26.02.2024 року о 10:00 год., 26.03.2024 року о 10:00 год. та на 18.04.2024 року на 10:00 год. сторона позивача не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки? крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускаються. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що неявки сторони позивача в судові засідання, які були призначені судом на 23.01.2024 року о 09:30 год., 26.02.2024 року о 10:00 год., 26.03.2024 року о 10:00 год. та на 18.04.2024 року на 10:00 год. відбулись без поважних на те причин.
За таких обставин та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також з метою забезпечити виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала у повному обсязі складена 18 квітня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук