Справа № 931/182/24
Провадження № 3/931/137/24
17 квітня 2024 року смт. Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп'ятко О.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002658 від 29.02.2024 року, ОСОБА_1 29.02.2024 року о 11 год. 58 хв. в с. Конюхи по вул. Лесі Українки Володимирського району Волинської області керував автомобілем марки «RENAULT KANGO», днз НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 0.48 ‰, 0.45 ‰.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 15.04.2024 вину не визнав та зазначив, що працівники поліції зупинили його неправомірно. Зокрема, причиною зупинки поліцейські назвали те, що він не був пристебнутий ременями безпеки, ліве дзеркало заднього виду пошкоджене та наявна тріщина на лобовому склі. Погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою «Драгера», проте не думав, що тестер покаже ступінь сп'яніння, оскільки вживав невелику кількість алкоголю ввечері, а вранці відразу сів за кермо. Зазначив, що працівники поліції не роз'яснили йому право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Водночас, якщо суддя дійде висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності, просив відстрочити виконання постанови, оскільки не працює та на його утриманні перебуває син, якому не виповнилось року.
Судове засідання відкладено на 17.04.2024, в яке ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи 17.04.2024, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Згідно п. 2.9 «А» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляду водія на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та відмова від проходження огляду.
Отже, у даному випадку, за вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та факт проходження цією особою, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я. При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002658 від 29.02.2024 року; тестами на алкоголь до нього, з яких вбачається ступінь алкогольного сп'яніння: тест №6203 проведений о 12:33 год 29.02.2024 року, результат - 0,48‰, тест №6205 проведений о 12:35 29.02.2024 року, результат - 0.45‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, результат огляду на стан сп'яніння - проба позитивна 0.45‰, 0.48‰, акт огляду підписаний ОСОБА_1 , що засвідчує його згоду з результатом огляду; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; відеозаписом, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем та проходження ним тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що працівники поліції не правомірно зупинили транспортний засіб, яким він рухався. Однак, з даним твердженням не можливо погодитися з огляду на наступне. Відповідно до ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такий превентивний захід як зупинення транспортного засобу. Крім того, статтею 35 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено перелік причин за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, серед яких порушення водієм Правил дорожнього руху та наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Разом з тим, 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеження конституційних прав громадян. Зокрема на час дії воєнного стану передбачено можливість заборони громадянам права на пересування та перебування в певних місцях, встановлення певних режимів в'їзду чи виїзду, а також заборона руху транспортних засобів. При цьому, передбачено право перевіряти у громадян, а тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу. При цьому, законом не передбачено конкретної процедури зупинки транспортних засобів та спілкування з водіями в умовах воєнного стану.
Із безперервного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який досліджений у судовому засіданні, вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейський представився та повідомив ОСОБА_1 причину зупинки, а саме: водій не був пристебнутий паском безпеки, у транспортному засобі пошкоджене бокове дзеркало заднього виду та тріщина на вітровому склі.
Таким чином, суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності зупинки його транспортного засобу.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Зокрема, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції).
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 7 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, зазначені нормативні акти покладають обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі у випадку його відмови від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки чи незгоди із результатами огляду на місці зупинки.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, результат огляду 0,48 проміле. З цим результатом він не погодився та продув у прилад «Драгер» вдруге, результат 0,45 проміле. Незгоди з даним результатом ОСОБА_1 не висловлював, вподальшому підписав роздруківки результатів тетсів з приладу «Драгер» та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння. Таким чином, підстав пропонувати водію пройти огляд в закладі охорони здоров'я у поліцейського не було.
На переконання судді, інформація, що міститься на відеозаписах та в матеріалах справи, є достатньою для того, щоб зробити висновок, що в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області вих: 703/2/03/01-2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , станом на 29.02.2024 року отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В», видане 03.09.2013 року Центр ДАІ 0701 (а.с. 5). Таким чином, ОСОБА_1 підпадає під категорію «водій».
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, як на водія, що передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від вчинення нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн
Що стосується вирішення питання про надання ОСОБА_1 відстрочки виконання постанови, суддя виходить з такого.
Частиною 2 ст. 301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 офіційно непрацевлаштований, 18.07.2023 року у нього народився син ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Вказані обставини свідчать про неможливість сплати ним штрафу в розмірі 17000 грн одноразовим платежем, що в свою чергу ускладнює виконання постанови. Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови суду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст.284, ч.2 ст.301, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 22030106.
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови суду задовольнити.
Відстрочити виконання постанови Локачинського районного суду Волинської області від 17 квітня 2024 року у справі № 931/182/24 в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн на п'ять місяців, а саме до 17 вересня 2024 року.
Перебіг строку виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Штраф має бути сплачений на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача (ЄДРПОУ): 38009371.
Після спливу строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу до 17 грудня 2024 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко