10.04.2024
Справа № 523/19903/23
Провадження № 6/522/91/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С. , при секретарі - Кніш Д.А., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: первісний стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржник - ОСОБА_1 , приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна, первинний стягувач ТОВ «Кампсіс Фінанс».
10.10.2023 ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду із заявою про заміну сторони стягувача його правонаступником у ВП № 65838181 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі виконавчого напису нотаріуса № 34756 від 23.03.2021.
06.12.2023 справа за підсудністю надійшла до Приморського районного суду м. Одеси.
29.12.2023 заява прийнята до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, викликані.
Судом встановлено наступне.
На виконанні у приватного виконавця Шевченко Т.С. перебуває ВП №65838181, відкрите на підставі виконавчого напису №34756 від 23.03.2021 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" в розмірі 157 922,92 грн. (постанова про відкриття ВП від 17.06.2021).
15.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі - Договір № 15-02/23), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 15-02/23 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору № 15-02/23, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 15-02/23 підписаний 15.02.2023.
Згідно з витягом з Реєстру Боржників за № 1114 відступлено права вимоги за кредитним договором № 500967551 щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму боргу 169 647,22 грн.
08.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі - Договір № 08-05/23), відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 08-05/23, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору № 08-05/23, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 08-05/23 підписаний 08.05.2023.
Згідно з витягом з Реєстру Боржників за № 793 відступлено права вимоги за кредитним договором № 500967551 щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму боргу 169 647,22 грн.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону про виконавче провадження).
Наявність судового рішення (чи рішення іншого органу) про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Судом встановлено факт передачі/прийняття прав вимоги за кредитним договором № 500967551 щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс», а потім від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс». Отже, ТОВ «Дебт Форс» має право замінити сторону ТОВ «Вердикт Капітал» як стягувача у виконавчому провадженні, в якому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» стягується сума боргу за кредитним договором № 500967551.
Суд звертає увагу на те, що здійснюючи відступлення права вимоги, кредитор передає свої права не за договором у цілому (оскільки договір може охоплювати багато зобов'язань), а у розрізі конкретного (их) зобов'язання (нь).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Сам же обсяг і зміст прав, що передаються, визначається первісним кредитором та новим кредитором за їх згодою. При цьому, первісний кредитор не зобов'язаний передавати повний обсяг своїх прав новому кредитору. За умови подільності зобов'язання, може мати місце часткова заміна кредитора.
В даному випадку, з наданих суду доказів вбачається, що у ВП №65838181 від 17.06.2021 з боржника ОСОБА_1 стягується сума заборгованості на користь ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 157 922,92 грн. без посилання на кредитний договір.
При цьому, виходячи з умов Договору № 15-02/23 та Договору № 08-05/23, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» прийняло, а потім ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» прийняло права вимоги до ОСОБА_1 саме за договором № 500967551 на суму боргу - 169 647,22 грн.
Отже, в даному випадку, право вимоги, яке передано за договорами № 15-02/23 та № 08-05/23 відрізняється від визначеної виконавчим написом № 34756 від 23.03.2021 суми боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 157 922,92 грн.
Крім того, з наданих суду доказів взагалі не можна зрозуміти чи відноситься сума, яка має бути стягнути з ОСОБА_1 у ВП № 65838181 до суми боргу останньої по кредитному договору №500967551, оскільки суду виконавчий напис № 34756 від 23.03.2021 не наданий.
Законодавство вимагає від суду, під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, необхідності встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Так, заявником суду надано договори про відступлення прав вимоги № 15-02/23 та № 08-05/23, з яких вбачається передачу, зокрема, прав вимоги до ОСОБА_1 за договором № 500967551 на загальну суму боргу 169 647,22 грн.
Проте у ВП № 65838181 сторону стягувача, в якому просить замінити ТОВ «Дебт Форс», з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» стягується лише 157 922,92 грн. на підставі виконавчого напису № 34756 від 23.03.2021.
Заявник не надає суду доказів, що виконавчий напис №34756 від 23.03.2021 пов'язаний зі стягненням з ОСОБА_1 суми боргу за кредитномим договором №500967551, не зазначає з ким саме боржник укладав цей договір та не надає суду зазначений виконавчий напис, отже неможливо переконатись в тому, що передані права вимоги до боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» відповідають обсягу її зобов'язань перед первісним кредитором за кредитним договором № 500967551.
Відтак, відсутність зазначених доказів, позбавляє суд можливості переконатися, що заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «Дебт Форс» не призведе до фактичного отримання останнім права вимоги до ОСОБА_1 у обсязі, який є більшим, аніж це передбачено кредитним договором, що є порушенням вимог ст. 514 ЦК України, фактичною зміною умов матеріального правонаступництва, а тому у заміні сторони виконавчого провадження має бути відмовлено.
Керуючись ст. 442 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у п'ятнадцяти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу складено 18.04.2024.
Суддя Ярема Х.С.