Справа № 947/10284/24
Провадження № 1-кс/947/5019/24
16.04.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України, -
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України.
Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово в клопотанні.
Як вбачається з клопотання, 01.04.2024 в період часу з 11:50 по 13:01 проведено о гляд місця події, а саме ділянки місцевості на ринку «Книжковий» у м.Одеса по проспекту Олександрівському біля буд.17 де у сумці чорно-сірого кольору, яка належить ОСОБА_7 виявлено та вилучено:
1.Мобільний телефон iPhone 11 ProMax, сірого кольору, НОМЕР_1 та сім-картка Київстар НОМЕР_2 ;
2.Білий паперовий конверт у якому знаходились 3 (три) купюри по 100 доларів США; білий паперовий конверт у якому знаходились 5 (п'ять) купюр по 100 доларів США та 98 (дев'яносто вісім) купюр по 500 гривень; грошові кошти з гаманця чорного кольору, а саме 6 (шість) купюр по 1000 гривень, 2 (дві) купюри по 500 гривень, 1 (одна) купюра по 200 гривень, 1 (одна) купюра по 50 гривень, 3 (три) купюри по 20 гривень та 1 (одна) купюра по 20 доларів США;
3.5 (п'ять) купюр по 100 (сто) доларів США з серійними номерами: LB2514574J, PK33309264H, LL32738452E, PK33309259H, PK33309528H;
4.170 (сто сімдесят) купюр по 100 (сто) доларів США кожна із серійним номером МВ36993952D, із прозорим файлом формату А-4, що в подальшому визнані речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного у клопотанні майна, обґрунтовуючи необхідністю забезпечення збереження речових доказів та з метою конфіскації вилученого майна.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених письмово.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 надав письмові заперечення на клопотання. Окремо в судовому засіданні зазначив, що слідчим формально визнаний мобільний телефон речовим доказом. Пояснив, що під час затримання ОСОБА_7 добровільно видав телефон та повідомив пароль від нього, таким чином слідчий мав можливість ознайомитися з інформацією, що наявна в телефоні, оглянути її, і вже після цього приймати рішення про вилучення чи повернення телефону власникові. Крім того, до теперішнього часу телефон слідчим не оглянутий, відповідні експертизи не призначені. Зауважив, що визначені слідчим суддею грошові кошти, що були зазначені в ухвалах про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання та транспортних засобах ОСОБА_7 , під час проведення 01.04.2024 року огляду місця події вилучені не були, що свідчить про безпідставність клопотання про арешт майна, а тому вказані грошові кошти в розмірі 850 доларів США та 56 310 грн не підлягають арешту. У зв'язку з відсутністю підстав для накладення арешту на вилучене під час огляду місяця події майно, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України.
В даному клопотанні слідчий зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Однак, ані в клопотанні, ані в доданих до клопотання матеріалах, слідчою жодним чином не обґрунтовується накладення арешту на мобільний телефон, а саме не надано документів щодо здійснення його огляду та призначення судової експертизи.
Крім того, будь-якого обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1