Березівський районний суд Одеської області
18.04.2024
Справа № 494/585/24
Провадження № 3/494/292/24
18.04.2024 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши об'єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 130, частиною четвертою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП)
29.03.2024 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, частиною четвертою статті 130 та статтею 124 КУпАП.
Постановою суду від 03.04.2024 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/585/24 (провадження 3/494/292/24) та призначені до розгляду.
Відповідно до протоколу серії ААД №470853 про адміністративне правопорушення від 27.03.2024 року вбачається, що 27.03.2024 року о 20:33 год. по а/д Р-55, поблизу с. Танівка Березівського району Одеської області ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння керував т.з. GEELY MR-7151 А НОМЕР_1 , огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т.з. за допомогою технічного приладу Драгер 6820, номер тесту 00037, результат становить 1.68 проміле, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААД №478893 про адміністративне правопорушення від 28.03.2024 року вбачається, що 28.03.2024 року о 12:30 год. біля с. Д.Балка Березівського району по а/д Р55 Одеса-Вознесенськ ОСОБА_1 керував автомобілем Джилі д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку №18 від 28.03.2024 року виданий лікарем наркологом ОСОБА_2 . Березівської ЦРЛ, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААД №478892 про адміністративне правопорушення від 28.03.2024 року вбачається, що 28.03.2024 року о 12:30 год. біля с. Д.Балка Березівського району по а/д Р55 Одеса-Вознесенськ ОСОБА_1 керував автомобілем Джилі д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, здійснив наїзд на ліву смугу руху з послідуючим з'їздом в лівий по ходу руху автомобіля кювет та наїздом на придорожні кущі та дерева, в ДТП водій ОСОБА_1 тілесні ушкодження не отримав, автомобіль зазнав механічних пошкоджень, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 13.05.2024 року.
В судове засідання 18.04.2024 року ОСОБА_1 не з'явився. Одночасно, 09.04.2024 року надіслав на адресу суду заяву по слухання справи без його участі, зазначив, що свою вину визнає у повному обсязі.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обстави, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ААД №470853 від 27.03.2024 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, серії ААД №478893 та серії ААД №478892 від 28.03.2024 року за ч.4 ст 130 та ст.124 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення за ч ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, рапортами, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відеозаписами та іншими доказами.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП. - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують відповідальність - визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.4 КУпАП, зокрема у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, статтею126, 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, частиною четвертою статті 130 та статтею 124 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гри. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Римар