Березівський районний суд Одеської області
16.04.2024
Справа № 494/495/24
Провадження № 1-кс/494/218/24
16.04.2024 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання слідчого відділення №2 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024060460000022 від 21.01.2024 року про проведення обшуку, -
15.04.2024 року до Березівського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого відділення №2 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024060460000022 від 21.01.2024 року про проведення обшуку на підставі того, що слідчим відділенням Березівського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060460000022 від 21.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 20.01.2024 року до ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла заява від ОСОБА_7 , про те, що 19.01.2024 року, невідома особа шляхом зловживання довірою, представившись працівником АТ КБ «ПриватБанк», зателефонувавши з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_7 , заволоділа грошовими коштами в сумі 9800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень, які знаходились на банківській картці потерпілого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_2 . В ході проведення слідчих (розшукових) дій 21.01.2024 року в якості потерпілого було допитано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який дав свідчення, що на момент вчинення відносно нього шахрайський дій він користувався Sim-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , та на його ім'я відкриті банківські рахунки в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_2 . Так 19.01.2024 року на мобільний номерпотерпілого невідомою особою був здійснений телефонний дзвінок з номеру мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_5 , невідома особа представилась працівником «Приватбанку», та в ході розмови завірила потерпілого, що відносно його банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» проводяться шахрайські дії, та для убезпечення грошових коштів йому необхідно перерахувати їх на інший рахунок. Після чого потерпілий вказав, що вій має банківську картку в іншому банку, а саме в АТ «УШВЁРСАЛ БАНК», та невідома особа запевнила потерпілого перерахувати всі наявні грошові кошти з Його картки «Приватбанк» на АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». В подальшому потерпілий ОСОБА_7 через мобільний додаток «Приват24» здійснив переказ грошових коштів у сумі 9 990 гривень з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 на банківську картку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № № НОМЕР_2 , при цьому в ході розмови з невідомою особою за номером мобільного телефону мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_5 потерпілий вказав реквізити та СVV-код картки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_2 . Після чого, відповідно до квитанції №В8ЕС-ТА44А-787М- НОМЕР_6 від грошові кошти в сумі 9 800 гри. було перераховано 19.01.2024 о 13:05 год. на адресу терміналу «www.favbet.ua», що відноситься до
ігрових онлайн платформ. В ході виконання доручення по встановленню особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення від о/у СКП ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_8 надійшов рапорт про те, що за допомогою оперативно-технічних заходів ГУНП в Одеській області було встановлено, що номер мобільного телефону, який використовував шахрай у період часу з 15.01.2024 по 25.01.2024 року НОМЕР_5 працював у мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_7 , у якому в період часу01.01.2024 року працювали і інші сім-картки «ВФ Україна» з номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , також було встановлено, що даний мобільний термінал належить мешканцю АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, 28.03.2024 року до Ширяівського районного суду Одеської області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 190 КК України, однак останній свою злочинну діяльність не припинив і продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, а саме шахрайства. Отже, в результаті проведених оперативно-розшукових заходів встановлена причетність ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 до вчинення даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В ході допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ОСОБА_9 періодично проживає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований на ОСОБА_11 , однак оперативним шляхом встановлено, що на території даного домоволодіння періодично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі цього слідчий та прокурор звернулися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_9 з метою фіксації незаконних дій з його боку.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні 16.04.2024 року підтримали подане клопотання та просили задовольнити його.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним відмовити у задоволенні клопотання про обшук з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 234 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) «обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.»
Частина 2 ст.234 КПК України передбачає, що обшук проводиться на підставі ухвали суду. Частиною 3 ст. 234 КПК України визначено, що «у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням…».
Поняття житла, іншого володіння особи визначене у ч. 2 ст. 233 КПК, де вказано, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.
У клопотанні слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку у будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_11 .
Водночас, будь-яких доказів про можливе проживання ОСОБА_9 за вищевказаною адресою - слідчим не надано.
Як зазначив слідчий та прокурор під час судового засідання, що він іноді проживає за вищевказаною адресою, проте скільки разів та чим це підтверджується не надано, як і не надано доказів, що відшукуванні мобільні пристрої можуть знаходиться за цією адресою.
Слідчий суддя також враховує, що згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З метою належного виконання зазначеної вимоги суд керується правовими позиціями Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі "Смирнов проти росії" вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей.
Як вказує пункт 1 розділу 3 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи від 21.05.2014 року з огляду на те що метою обшуку, визначеною в ч. 1 ст. 234 КПК, є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, обґрунтованою є відмова слідчих суддів у задоволенні клопотання про обшук, яке подається з метою виявлення та фіксації нових епізодів злочинної діяльності, припинення можливих злочинів, що готуються. У разі задоволення клопотань, що містять відомості про конкретні речі, які планується відшукати, в ухвалах необхідно зазначати конкретні речі, для виявлення яких надається дозвіл. Чітке визначення речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук, має істотне значення для забезпечення гарантій при проведенні обшуку.
Слідчий суддя не здобув переконливих та достовірних відомостей щодо зберігання мобільних пристроїв, які використовувались в ході вчинення шахрайських дій, за вищевказаною адресою, оскільки слідчим допитано лише свідка на підставі якого і просять провести обшук.
Посилання на покази свідка не може бути беззаперечною підставою для обшуку житла.
У справі "Бакланов проти росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відмову у його задоволені, оскільки переконливих доказів щодо вказаних обставин не надано.
На підставі викладеного керуючись ст. 234 КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділення №2 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024060460000022 від 21.01.2024 року про проведення обшуку - залишити без задоволення .
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .