16 квітня 2024 року
м. Київ
справа №640/18960/22
адміністративне провадження №К/990/37749/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рудницького І.В.,
представника відповідача - Барановської А.М.,
представника третьої особи Компанії "Малієро Лімітед" адвоката Колєснікова О.А., представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ" адвокатів Томашевського Р.М., Швець К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у справі №640/18960/22 за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Компанія "Малієро Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 6 наказу,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Компанія "Малієро Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 6 наказу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року було відкрито касаційне провадження у цій справі.
24 січня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про відмову від позову.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, про що повідомлено учасників справи.
У судове засідання позивача та/або його представник не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача - адвокат Мойсеєць Б.В. подав до Суду заяву, у якій підтримав попередню заяву позивача про відмову від позову, наполягав на її задоволенні.
У судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи Компанії "Малієро Лімітед" проти задоволення заяви позивача не заперечували.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ" заперечував проти задоволення цієї заяви, покликаючись на порушення процедури її подання, а саме: ненадсилання позивачем примірника цієї заяви іншим учасникам справи.
Представник третьої особи Державного підприємства "Національні інформаційні системи" у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши подане позивачем клопотання про відмову від позову, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Згідно частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до приписів статті 348 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
За правилами частини шостої статті 47 КАС України, якій кореспондують норми частини 5 статті 189 цього Кодексу, суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
З матеріалів справи вбачається відсутність перешкод для прийняття відмови позивача від позову.
Покликання третьої особи на порушення порядку подання позивачем цієї заяви нівелюються клопотанням представника позивача - адвоката Мойсеєць Б.В., у якому він фактично підтвердив відмову позивача від цього позову. Це клопотання представника позивача надійшло через підсистему «Електронний Суд» і усі учасники справи мали можливість ознайомитись із її змістом завчасно.
Отже, Суд дійшов висновку про те, що відмова приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів.
З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини справи, Верховний Суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення слід визнати нечинними, а провадження у справі - закрити.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно із частиною другою статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Ці норми процесуального закону кореспондуються з частиною четвертою статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», відповідно до якої у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Оскільки за змістом приписів частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до Державного бюджету України, а позивач, в силу положень частини четвертої статті 7 цього ж Закону та частини другої статті 142 КАС України, у разі відмови від позову має право на повернення йому з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення приватну нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги.
Сплата приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 судового збору за подання до адміністративного суду касаційної підтверджується документально наявною у матеріалах справи квитанцією №0.0.3291311879.2 від 8 листопада 2023 року.
Тож у зв'язку з відмовою позивача від позову йому належить повернути з державного бюджету 2481 гривня, що становить 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого ним при поданні касаційної скарги.
Керуючись статтями 3, 47, 189, 238, 239, 344, 348, 349, 355, 359 КАС України, -
1. Прийняти відмову від позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Компанія "Малієро Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 6 наказу.
2. Визнати нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі №640/18960/22.
3. Провадження у справі №640/18960/22 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Компанія "Малієро Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 6 наказу закрити.
4. Повернути на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня, який було сплачено при поданні касаційної скарги у цій справі згідно із квитанцією №0.0.3291311879.2 від 8 листопада 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2024 року.
……………………………….
……………………………….
……………………………..
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду