17 квітня 2024 року
м. Київ
справа №320/8786/23
адміністративне провадження № К/990/12877/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №320/8786/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною, незаконною, дискримінаційною бездіяльність у вигляді ненадання ОСОБА_1 відповіді Київською обласною військовою адміністрацією на його скаргу від 17 серпня 2022 року на ім'я директора Департаменту соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації ОСОБА_2 , на його запит від 20 вересня 2022 року на електронну поштову скриньку, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 Департаменту соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації, яка зазначена на офіційній сторінці департаменту у соціальній мережі фейсбук за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3/, на його скаргу від 07 листопада 2022 року на ім'я Голови Київської обласної військової адміністрації ОСОБА_3 на електронну поштову скриньку, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зазначена на офіційній сторінці Київської обласної військової адміністрації у Всесвітній мережі Інтернет за адресою https://koda.gov.ua/;
- зобов'язати Київську обласну військову адміністрацію розглянути звернення ОСОБА_1 від 17 серпня, 20 вересня та 07 листопада 2022 року і надати на них відповідь на його поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Держави України в особі Київської обласної військової адміністрації через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві з єдиного рахунку Державного бюджету на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди у розмірі 1 850 400 грн та суму невиплаченої ОСОБА_1 допомоги на проживання за березень - квітень 2022 року у розмірі 4000 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 з єдиного рахунку Державного бюджету України 1 089 400 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської обласної військової адміністрації щодо ненадання відповідей на звернення ОСОБА_1 від 17 серпня, 20 вересня та 07 листопада 2022 року.
Зобов'язано Київську обласну військову адміністрацію розглянути та надати відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17 серпня, 20 вересня та 07 листопада 2022 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
03 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у цій частині позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Отже, завдання Верховного Суду є не тільки і навіть не стільки вирішення конкретного спору. Суд повинен у передбачений процесуальним законом спосіб (шляхом розгляду конкретного спору та перевірки окремого процесуального судового рішення) витлумачити, як правильно застосувати норму матеріального права, що була не однаково застосована судами з тією метою, щоб надалі спрямовувати судову практику в єдино правильне русло.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №320/8786/23.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко