09 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/39614/22 пров. № А/857/515/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Носа С.П., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (судді Махаринця Д.Є., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі №460/39614/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 25.10.2022 звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області в якому просить визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області №90 від 27.09.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області» в частині оголошення ОСОБА_1 зауваження.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Національної поліції в Рівненській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 12.09.2022 №284 призначене службове розслідування з метою встановлення всіх обставин за інформацією, викладеною у доповідній записці начальника відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_2 , згідно якої дільничим офіцером поліції сектору превенції даного підрозділу допущено порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», в частині недотримання строків прийняття законного рішення під час розгляду звернень громадян, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
26.09.2022 начальником Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», допущених працівниками ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Як вбачається із зазначеного Висновку, в ході службового розслідування було встановлено факт неналежного стану дотримання встановленого порядку реєстрації та розгляду звернень громадян дільничним офіцером поліції сектору превенції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» в частині недотримання строків прийняття законного рішення під час розгляду звернення громадян, зареєстрованих в журналі єдиного обліку, а також неналежного контролю керівників за діями підлеглих.
У Висновку зазначено, що 23.07.2022 о 02:05год. зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що в АДРЕСА_1 , маловідомі особи, із ЗСУ, серед яких був ОСОБА_4 , стукають по вікнах, дверях, словесно погрожують фізичною розправою. Звернення зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 23.07.2022 №1928.
Разом з тим, 23.07.2023 о 02:15 год зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 гучно стукає у двері та вікна будинку, неадекватно себе поводить. Вказане звернення зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 23.07.2022 №1929. Згідно наявних матеріалів 23.07.2022 надійшла заява ОСОБА_7 , 2004рн.н., яка є дочкою заявниці та просить притягнути до відповідальності ОСОБА_8 , який в ніч на 23.07.2022 прийшов до її помешкання та порушував тишу, грюкав у двері та образливо викрикував у її адресу нецензурною лексикою.
Дані матеріали передані для розгляду дільничному офіцеру поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_9 , якою 22.08.2022 підготовлено довідку про результати розгляду звернення. Дану довідку мав підписати начальник сектору превенції відділення поліції капітан поліції ОСОБА_10 , однак останнім 29.08.2022 було повернуто її на доопрацювання.
В ході проведення службового розслідування начальник сектору превенції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_11 , пояснив, що 29.08.2022 до нього на погодження потрапили матеріали, зареєстровані в ІКС ІПНП від 22.07.2022 №1928 за зверненням гр. ОСОБА_5 та №1929 від 23.07.2022 за зверненням гр. ОСОБА_12 , які просять притягнути до відповідальності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки останні поводять себе неадекватно та порушують тишу. Дані матеріали знаходились на розгляді у ДОП СП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 . Однак, останньою не в повному обсязі зібрано матеріали, не отримано пояснення всіх учасників події, отримані заяви не передано для реєстрації до канцелярії підрозділу та для резолюції начальнику. Про, що було повідомлено начальнику підрозділу.
Опитаний в ході проведення службового розслідування начальник ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції, ОСОБА_15 , пояснив, що 29.08.2022 до нього надійшов рапорт начальника СП ВП №7 ОСОБА_11 про недотримання термінів розгляду матеріалів №1928 від 23.07.2022 за зверненням гр. ОСОБА_5 , та №1929 від 23.07.2022 за зверненням гр. ОСОБА_12 , а також про проведення не повної перевірки за вказаними зверненнями. Зазначені знаходились на розгляді у ДОП СП ВП №7 капітана поліції ОСОБА_1 , якою було не дотримано строків прийняття рішення та матеріали зібрано не в повному обсязі, у зв'язку з чим довідка про результати розгляду звернення на затвердження до нього потрапила лише 29.08.2022, без погодження безпосереднього керівника.
В ході проведення службового розслідування ДОП СП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 від надання пояснень та підписів у будь-яких документах відмовилася.
За результатами службового розслідування відносно позивача Рівненським районним управлінням управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області було прийнято наказ від 29.09.2022 №90 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області», зокрема, відповідно до п.1 якого, за порушення службової дисципліни, не дотримання вимог пунктів 1,2 частин першої ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, статті 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», пунктів 2,3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, що виразилось у проведенні неякісної перевірки та не вчасному прийнятті рішення в ході розгляду звернення громадян, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 12, 13, 19, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дільничному інспектору поліції сектору превенції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_1 оголосити зауваження.
Вважаючи п.1 наказу №90 від 27.09.2022 протиправним, позивач звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені статті 18 Закону№580-VIII, відповідно до вимог якої останній зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (стаття 11 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з'ясувати всі обставини дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Частиною 3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
В силу вимог частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 1-2 статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Згідно з частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено розділом V Дисциплінарного статуту.
Так, стаття 26 Дисциплінарного статуту визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Зокрема, згідно з частинами 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Пунктом 4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2019 у справі №825/1902/16 зазначив, що у разі притягнення позивача саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд повинен фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді зауваження, за висновками службового розслідування від 26.09.2022, стало неналежне дотримання встановленого порядку розгляду звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, за зверненнями гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 від 23.07.2022.
Так, на лінію « 102» 23.07.2022 о 02:05 год та о 02:15 год від гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_12 надійшли звернення щодо вчинення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 правопорушень за адресою: АДРЕСА_1 та Зазначені звернення були зареєстровані в ІТС ІПНП (журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) за №1928, №1929 від 23.07.2022.
23.07.2022 гр. ОСОБА_18 звернулася із заявою до начальника РРУП ГУНП в Рівненській області (відділення поліції №7) ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_19 , який вночі прийшов до неї додому, гримав в двері та погрожував фізичною розправою.
За відповідною подією, яка сталася вночі 23.07.2022 ОСОБА_18 та ОСОБА_20 надали письмові пояснення.
Дані матеріали були передані для розгляду дільничному офіцеру поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_9 , що не заперечується позивачем.
03.08.2022 позивачем начальнику ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 було подано рапорт про продовження розгляду матеріалів ЄО №1928 та ЄО №1929 у зв'язку зі службовою необхідністю. На цьому рапорті наявна резолюція від 03.08.2022 «До матеріалів ЄО».
17.08.2022 позивачем начальнику ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 було подано рапорт, у якому ОСОБА_22 доповіла про те, що в неї на розгляді знаходяться матеріали ЄО та ЄО №1929 від 23.07.2023. В ході розгляду вказаних матеріалів по суті було встановлено, що вони відносяться до однієї й тієї ж події. У зв'язку з чим, просила об'єднати вказані матеріали. На вказаному рапорті міститься резолюція «До матеріалів ЄО».
22.08.2022 гр. ОСОБА_5 начальникові відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 подано заяву, у якій просила не розглядати її повідомлення, так як на даний час конфлікт вичерпано, претензій ні до гр. ОСОБА_8 , ні до ОСОБА_23 вона та її зять не має. Вказана заява містить резолюцію « ОСОБА_1 для прийняття рішення» від 22.08.2022.
22.08.2022 гр. ОСОБА_12 подано начальникові відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 заяву, яка є аналогічною за змістом, яка подана гр. ОСОБА_5 . Відповідна заява містить резолюцію «До матеріалів ЄО, 22.08.2022».
22.08.2022 позивач склала на ім'я начальника відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_2 довідку «Про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_5 (ЄО №1928/1929 від 23.07.2022)». У якій зазначила, що згідно поданими заявами гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 не мають жодних претензій до гр. ОСОБА_24 та ОСОБА_23 та просять не розглядати їх звернення. У зв'язку з тим, що в даній події не вбачається склад кримінального та адміністративного правопорушення пропонувала розгляд звернення за фактами, викладеними у повідомленні вважати завершеними.
Однак, начальник СП ВП №7 капітан поліції на повідомленні ОСОБА_1 вказав про незгоду з його змістом, при цьому не вказавши будь-яких зауважень.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Стаття 19 Закону № 393/96-ВР визначає обов'язок органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
За нормами статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Наказом МВС України №930 від 15.11.2017 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядок №930), який установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
Розділ ІV. Розгляд звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам Порядку №930 містить такі норми: 1. Керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. 2. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. 3. Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян. 5. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. 10. За зверненнями громадян, за якими неможливо своєчасно закінчити перевірку та прийняти в установлений термін рішення, виконавець не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення цього терміну письмово доповідає керівнику органу поліції або його заступнику та порушує питання щодо продовження терміну розгляду в межах, установлених законодавством про звернення громадян. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. 12. За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються. 13. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу. 14. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України “Про звернення громадян” і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян. 18. Не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті. За такими зверненнями виконавець складає висновок, який затверджує керівник органу.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймається керівництвом органу поліції, про що повідомляють особу, яка подала звернення.
Судом проаналізовано покликання відповідача на неналежний розгляд позивачем відповідних звернень громадян та встановлено, що відповідно до змісту наказу №284 від 12.09.2022 призначення службового розслідування відбулося у зв'язку недотриманням строків, передбачених положеннями Закону України «Про звернення громадян».
Пункт 1 наказу №90 від 27.09.2022 мотивовано неналежним дотриманням встановленого порядку розгляду звернень громадян, що є порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930.
Так, Закон України «Про звернення громадян» та Порядок №930 передбачає, що звернення розглядаються і вирішується в термін не одного місяця від дня їх звернення.
Зазначені нормативно-правові акти й передбачають можливість продовження відповідного строку розгляду таких звернень.
З матеріалів справи, судом встановлено, що 22.08.2022 (у визначений місячний строк), позивачем складено на ім'я начальника відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_2 довідку «Про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_5 (ЄО №1928/1929 від 23.07.2022)». Однак, начальник СП ВП №7 капітан поліції ОСОБА_10 на вказаній вище довідці зазначив про незгоду з його змістом без зазначення будь-яких зауважень.
При цьому, 03.08.2022 начальнику ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 позивачем було подано рапорт про продовження розгляду матеріалів ЄО №1928 та ЄО №1929 від 23.07.2022.
Крім того, суд зазначає, доказів того, що автори звернень звертались із скаргами на дії/бездіяльність поліцейських щодо неналежного розгляду їх звернення матеріали справи не містять, а 22.08.2022 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_12 подали заяви начальникові відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області підполковнику поліції ОСОБА_21 про не розгляд їх повідомлення, так як на даний час конфлікт вичерпано, претензій ні до гр. ОСОБА_8 , ні до ОСОБА_23 вони не мають.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності у діях позивача дисциплінарного правопорушення, щодо її притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, відповідно апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №460/39614/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді С.П. Нос
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 15.04.2024