Справа № 670/724/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мамаєв В.А.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
17 квітня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області з позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС № 7448625 від 03.08.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400,00 грн.
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2023 року капітаном поліції інспектором СПД № 1 відділення № 3 ХРУП ГУ НП в Хмельницькій області Сиваком І.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАС № 7448625, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 20400 грн.
Зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_1 03.08.2023 о 00 год. 45 хв. в с. Осламів по вул. Київська Хмельницької області керував транспортним засобом з позбавленням права керування транспортним засобом згідно з рішенням Віньковецького районного суду від 18.05.2022, чим порушив п. 2.1.а ПДР України. На підставі зазначеного ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 126 КУпАП.
Вважаючи протиправною постанову відповідача, позивач оскаржив її до суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, порушення вимог п. 2.1а ПДР тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.4 ст. 126 КУпАП.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Відповідно до Віньковецького районного суду від 18.05.2022 у справі №670/249/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
При цьому, відповідно до ст. 317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Відповідно до змісту позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 не заперечує факт набрання законної сили рішенням Віньковецького районного суду від 18.05.2022 у справі №670/249/22, яким його позбавлено права керування транспортним засобом строком на три роки.
Водночас, обґрунтовуючи протиправність постанови серії ЕАС № 7448625 від 03.08.2023 апелянт зазначає, що відповідачем порушено встановлений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи зазначені доводи апеляційної скарги колегія судді встановила, що 03.08.2023 року працівником поліції зупинено транспортний засіб, яким керував позивач. За фактом вчинення позивачем правопорушень працівниками поліції здійснювалось оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та оголошено про складання постанови про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, встановлені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Зазначені обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції ВХ00032 (п.7 постанови ЕАС № 7448625 від 03.08.2023, а.с.19).
З урахуванням зазначеного, доводи апелянта про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Таким чином, доводи апеляційної щодо недотримання відповідачем вимог ст.276 КУпАП щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.
Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваної постанови - 03.08.2023 позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем, тому в силу приписів ч. 4 ст. 126 Купам позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за цією статтею.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.