Справа № 120/17290/23
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
17 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо відмови у наданні оновленої довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати підготувати та надати нову довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії для проведення перерахунку пенсії за формою затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 р. №1-3.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що вона перебувала на службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка розформована і її правонаступником є військова частина НОМЕР_1 . Звернувшись із заявою про видачу оновленої довідки отримала відмову із чим не погоджується.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 , як особі, яка має не менше як 20 років стажу за відповідним зразком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 р. №1-3.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1 , як особі, яка має не менше як 20 років стажу за відповідним зразком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 р. №1-3.
В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03.08.2023 р. представник позивачки звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби .
За наслідком розгляду поданої заяви, військова частина листом від 18.08.2023 р. за вих. №350/118/2596/пс повідомила про те, що ОСОБА_1 працювала у військовій частині НОМЕР_2 на посаді консультанта, відповідно до записів у трудовій книжці 17.08.1995 звільнена з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію, як державного службовця п.3 ст.30 Закону України "Про державну службу". У 2000 році була звільнена з державної служби у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі згідно п.3 ст.30 Закону України "Про державну службу".
Усім пенсіонерам, які вийшли на пенсію, як державні службовці у 2008 році були видані довідки для перерахунку пенсії в тому числі і ОСОБА_1 . На даний час довідки про заробітну плату для проведення перерахунку пенсій державним службовцям, виключені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2. Також Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи вищевказане військова частина НОМЕР_1 повідомила, що не в змозі надати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII) (у редакції, чинній до 01.05.2016) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згодом, із 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VІІІ), статтею 90 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.
У зв'язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-VIII, окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За змістом пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. В силу вимог пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за №1661/24193). Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1" з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.
Згодом, постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 та від 04.07.2016 №15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Так, вказаною постановою було затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Як вбачається зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 затверджений Порядок №750, згідно з пунктом 2 якого довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку №622.
Як вбачається зі змісту п. 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, у п.3 Порядку №622 міститься застереження щодо права на призначення пенсії лише особам, яким раніше пенсія за цим законом не призначалась.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови відповідача у видачі спірної довідки, колегія суддів зважає на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що у позивачки наявний стаж державної служби понад 20 років, що не заперечується жодною із сторін.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача було звільнено 30.07.2000 року з державної служби у зв'язку із досягненням граничного віку проходження державної служби на підставі пункту 3 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу". Позивач проходила службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка була ліквідована та правонаступником, якої стала військова частина НОМЕР_1 .
Так, апелянт наголошує на тому, що 22.02.2008 року позивач зверталася з заявою про видачу такої самої довідки. У відповідь на цю заяву військова частина НОМЕР_1 надала позивачу довідку, яка на даний час не втратила чинності.
Тобто, у 2008 році ОСОБА_1 при звільненні була видана довідка про заробітну плату для призначення пенсії і позивач вже скористалася цією довідкою для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
На переконання колегія суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував тієї обставини, що позивача звільнено з державної служби ще 30.07.2000, а тому вимоги позивача про видачу оновленої довідки призведуть до застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких позивач не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини першої статті 37 Закону № 3723-XII.
Варто вказати і на те, що позивач визнає ту обставину, що до 01.10.2017 отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше.
Слід зазначити, що реалізація заявлених позивачем вимог фактично призведе до перерахунку пенсії позивача на підставі збільшених показників заробітної плати, попри відсутність у законодавстві чинних норм для перерахунку вже призначеної пенсії державним службовцям.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів в повній мірі погоджується з доводами апеляційної скарги, що у відповідача були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 , як особі, яка має не менше як 20 років стажу, оскільки остання була звільнена у 2000 році та вже отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.