17 квітня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/44449/23
Суддя в суді першої інстанції: Хардіна О.П.
Провадження № 33/824/1691/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, -
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 175-183).
Не погодившись з вказаною постановою, 26 лютого 2024 року представник Координаційно-моніторингової митниці - Ясінська О.Я. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України на накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції статті 485 МК України (т. 3 а.с. 196-205).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що винесена всупереч вимогам ст. 245 КУпАП., а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення.
Вказувала, що у період з 16.05.2023 по 30.05.2023 ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» з метою експорту до Румунії товару «насіння соняшнику», через особу уповноважену на роботу з митницею ТОВ «КЛІН КАРГО ГРУП» (43328428) - ОСОБА_2 , шляхом електронного декларування подано електронні митні декларації типу «ЕК 10 АА», які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери, загальною вагою 1 928 590 кг., вартістю 15 868 313,17 грн. Згідно з відомостями, наведеними в електронних митних деклараціях, країною походження товару є Україна, ставка мита - пільгова. Декларування товару здійснювалося особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «КЛІН КАРГО ГРУП» - ОСОБА_2 на підставі договору від 15.05.2023 № 1505-23, відповідно до ст. 417 Митного кодексу України. До митних декларацій, як підставу для здійснення митного контролю та митного оформлення директором ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» надано документи, зазначені в графі 44 електронних митних декларацій, зокрема контракт від 27.04.2023 № 27/04 укладений між ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» в особі директора ОСОБА_1 та іноземною компанією SUNKHOLM COMMERCIAL CORP. (BRANCH) (DSO - IFZA, Dubai Silicon Oasis, Dubai -UAE).
Відповідно до графи 36 електронної митної декларації заявлено код митної преференції «410» (товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, стаття 31 Угоди, додаток І-С до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов?язані з торгівлею»), тобто застосовано тарифну пільгу по сплаті вивізного мита в 2022 році 3,6 %, а в 2023 2,7 %. Повна ставка вивізного мита, яке підприємство ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» мало 6 сплатити в ході проведення операцій з вивезення товару «насіння соняшнику» без застосування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС складає 10%.
Керівником ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» ОСОБА_1 , як підставу для застосування тарифної пільги, надано сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1. Для застосування тарифної пільги (преференції) по сплаті вивізного (експортного мита) в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-евро-середземноморські преференційні правила походження. Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 355/35977, сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред'явити як доказ, що товар(и) відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита.
З метою отримання сертифікатів походження товарів EUR.1, ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» до митного органу разом з декларацією експортера подавались: договір поставки сільськогосподарської продукції від 17.04.2023 № 17/0423, укладений між постачальником ТОВ «ЯРИЛО ДАР» та покупцем ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ», видаткові накладні від 11.05.2023 № 110, від 16.05.2023 № 45, від 15.05.2023 № 42, від 12.05.2023 № 39, від 11.05.2023 № 38, від 03.05.2023 № 8 та від 01.05.2023 № 7, з інформацією, що придбання товару здійснювалось у ТОВ «ЯРИЛО ДАР», звіти ТОВ «ЯРИЛО ДАР» за формами № 4-СГ «Про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року» та № 29-СГ «Про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2022 рік».
Відповідно до інформації, яка міститься у звітах за формами № 4-СГ «Про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року» та № 29-СГ «Про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2022 рік», адреса здійснення діяльності ТОВ «ЯРИЛО ДАР» - Одеська обл., Балтський р-н., с. Пасат, посівна площа соняшнику складала 1 396,93 га, обсяг виробництва 34 923,25 тон. Митницею направлено запит від 22.06.2023 № 7.9-1/7.9-27-3/6/1871 на адресу Балтської територіальної громади з метою отримання інформації чи перебувають у користуванні ТОВ «ЯРИЛО ДАР» (43499113) в період з 2022 року по теперішній час земельні ділянки, розташовані на території даної територіальної громади. Згідно з отриманою відповіддю від 05.07.2023, ТОВ «ЯРИЛО ДАР» на території Балтської територіальної громади не має у користуванні земельних ділянок. За запитуваними кадастровими номерами надано перелік реальних орендарів. З метою отримання інформації, чи подавало ТОВ «ЯРИЛО ДАР» звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма № 29- СГ) за 2022 рік, митницею направлено запит до Головного управління статистики в Одеській області від 28.06.2023 № 7.9-2/7.9-27-3/6/1920. Головне управління статистики в Одеській області відповіддю від 31.07.2023 № 03-09/290-23 повідомило, що ТОВ «ЯРИЛО ДАР» не зареєстровано на території Одеської області та не затверджено Держстатом у переліку респондентів державного статистичного спостереження за формою № 29-СГ по Одеській області за 2022 рік, тому зазначену звітність не повинно було подавати та не подало.
Під час аналізу ІТС Державної податкової служби України «Податковий блок» встановлено, що стосовно ТОВ «ЯРИЛО ДАР» наявне рішення Державної податкової служби України від 08.12.2021 № 27768 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, відповідно до якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Юридичні наслідки рішення Державної податкової служби України від 08.12.2021 № 27768: для ТОВ «ЯРИЛО ДАР» відбулося зупинення реєстрації податкових накладних, і як наслідок - неможливість здійснювати операції з купівлі-продажу в законний спосіб.
З метою з'ясування інформації щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЯРИЛО ДАР» з рядом товариством, що експортували товар «насіння соняшнику», митницею надіслані листи до ТОВ «ЯРИЛО ДАР» щодо надання інформації та надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують взаєморозрахунки в частині купівлі-продажу товару: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконання робіт, актів приймання-передачі, платіжних доручень, тощо.
У відповідь на запити митниці від ТОВ «ЯРИЛО ДАР» надходили відповіді наступного змісту: інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тому інформація є конфіденційною і не може бути розголошена ТОВ. Разом з тим, відповідно до наданої інформації Головним управлінням статистики в Одеській області, ТОВ «ЯРИЛО ДАР» не зареєстровано на території Одеської області та не затверджено Держстатом у переліку респондентів державного статистичного спостереження за формою № 29-СГ по Одеській області за 2022 рік, тому зазначену звітність не повинно було подавати та не подало. При цьому, інформація щодо державного статистичного спостереження «Площі, валові збори та врожайність сільськогосподарських культур» подається на бланку форми № 29-СГ (річна) «Звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду» (далі - форма № 29-СГ (річна)), затвердженому наказом Державної служби статистики України 25.06.2021 № 161. Показники форми 29-СГ (річна) вміщують інформацію щодо вирощування с/г культур юридичними особами та їхніми відокремленими підрозділами, які здійснюють с/г діяльність, за місцезнаходженням земельних ділянок. Якщо земельні ділянки підприємства, з яких збирається врожай, розміщені у різних адміністративно-територіальних одиницях, то форма 29-СГ (річна) подається за кожною адміністративно-територіальною одиницею окремо.
Враховуючи вищевикладене, вважала, що акцент суду на тому, що ТОВ «ЯРИЛО ДАР» зареєстроване у м. Львів, а статутні дані його не перевірялися, не знаходить свого підтвердження. У м. Львів лише поштова адреса ТОВ «ЯРИЛО ДАР», за якою проведено державну реєстрацію юридичної особи, однак це зовсім не означає, що саме за цією адресою фактично ведеться діяльність цієї юридичної особи.
Окрім того, відповідно до інформації, яка міститься в ЛІС «Податковий блок» стосовно фінансово-господарських операцій з купівлі ТОВ «АГРОСТАР» у ТОВ «ЯРИЛО ДАР» товару «насіння соняшнику», такі операції не прослідковуються. Таким чином встановлено, що ТОВ «ЯРИЛО ДАР» не зареєстровано на території Одеської області та не затверджено Держстатом у переліку респондентів державного статистичного спостереження за формою № 29-СГ, не здійснювало продажу товару «насіння соняшнику» відповідно до інформації з АІС «Податковий бок», та особисто надати пояснення не бажало.
Також, стосовно ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» наявне рішення Державної податкової служби України від 26.05.2023 № 22411 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскільки у ТОВ відсутня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податкових накладних/розрахунках, за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції та постачання с/т продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування с/г продукції за наявності земельних ділянок.
Отже два товариства, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, підписали договір поставки с/г продукції від 17.04.2023 № 17/0423, підписали видаткові накладні від 11.05.2023 № 110, від 16.05.2023 № 45, від 15.05.2023 № 42, від 12.05.2023 № 39, від 11.05.2023 № 38, від 03.05.2023 № 8 та від 01.05.2023 № 7 на загальну суму 15 868 313,17 грн., з інформацією, що придбання товару здійснювалось у ТОВ «ЯРИЛО ДАР», але при цьому податкові накладні у визначений податковим законодавством термін не зареєстровані та дані операції не відображені у звітності з податку на додану вартість, тобто кошти від операції з купівлі-продажу до Державного бюджету не надійшли.
ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» є юридичною особою, яка діє на принципах повної господарської самостійності, вчиняє правочини відповідно до законодавства, здійснює фінансово-господарську діяльність, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, тому висновок суду про відсутність в діях керівника ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки останній не мав на меті їх порушувати та не здійснив жодних дій, направлених на їх порушення, не знаходить свого підтвердження відповідно до матеріалів справи про порушення митних правил.
Вказувала, що з метою отримання копій документів, які стали підставою для митних оформлень ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» товару «насіння соняшнику» в митному режимі експорт, митницею направлено запит до Львівської митниці. У відповідь на запит Львівська митниця надала копії документів, які стали підставою для митних оформлень ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» товару «насіння соняшнику» та розрахунок різниці митних платежів вивізного мита із застосуванням преференції «410» та без застосування такої преференції в розрізі кожної митної декларації. За наданими розрахунками та за інформацією з АСМО «Інспектор», загальний розмір митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити при вивезенні товару «насіння соняшнику» без застосування преференції за кодом «410» за електронними митними деклараціями складає 1 586 831,29 грн., тобто з урахуванням часткової сплати в розмірі 428 444,48 грн., загальна сума, на яку було зменшено розмір митних платежів, становить 1 158 386,81 грн. Отже, вже вдруге кошти до Державного бюджету не надійшли.
Ігноруючи вищенаведені акти, суд в своїй постанові зазначав, що ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» здійснювало свою господарську діяльність відповідно до зареєстрованих КВЕДів та не порушувало норми чинного законодавства України. ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» є підприємством реального сектору економіки, здійснювало господарську діяльність в межах діючого законодавства України, сплачувало необхідні податки та збори в повному обсязі, не мала жодних питань та претензій з боку державних контролюючих органів, до товариства не застосовано жодних санкцій за порушення податкового, валютного та іншого законодавства.
Висновки Суду та аргументи адвоката Абрамчука М.С., який просив врахувати, що поставка товарів «насіння соняшнику» здійснена на виконання умов договору поставки с/г продукції № 17/0423 від 17.04.2023, укладеного між ТОВ «ЯРИЛО ДАРУ та ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ», а за умовами Договору видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи на кожну партію товару виставлялись саме постачальником цих товарів, у тому числі й документи, що підтверджують походження повару, тому в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивна, так і суб'єктивна сторони правопорушення, адже останній не мав на меті їх порушення, повністю суперечать наявним у матеріалах справи доказам.
Вказувала, що наступною підставою для закриття справи стало твердження, що ОСОБА_1 не може бути суб?єктом правопорушення, адже не є декларантом. Проте, відповідно до ст. 265 МК України декларантами мають право виступати: при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір. Підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України (ч. 3 ст. 265 МК України). Договір (контракт) від 27.04.2023 № 27/04 укладений ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» в особі керівника ОСОБА_1 та іноземною компанією SUNKHOLM COMMERCIAL CORP. (BRANCH) (DSO - IFZA, Dubai Silicon Oasis, Dubai -UAE). Отже, декларантом є ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» в особі керівника ОСОБА_1 .
Разом з тим, на виконання умов контракту від 27.04.2023 № 27/04, укладеного ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» в особі керівника ОСОБА_1 та іноземного компанією SUNKHOLM COMMERCIAL CORP. (BRANCH) (DSO - IFZA, Dubai Silicon Oasis, Dubai -UAE), з метою експорту товару «насіння соняшника», ОСОБА_1 звернувся за допомогою з митного оформлення товару до митного брокера, а саме ТОВ «КЛІН КАРГО ГРУП». Декларант - ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» в особі керівника ОСОБА_1 , уповноважив митного брокера - ТОВ «КЛІН КАРГО ГРУП» на декларування товару «насіння соняшника», при цьому відповідно до ст. 419 МК України надав йому відповідну інформацію для виконання митних формальностей. Враховуючи викладене, вважала твердження суду про відсутність в діях керівника ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, необґрунтованим та незаконним.
Щодо відсутності запитів від країни ввезення товару щодо перевірки сертифікату походження товарів EUR.I. зазначала, що питання верифікації сертифікатів не являється предметом порушення митних правил, а розглядається питання щодо дії, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
Вважала, що суд першої інстанції однобічно та упереджено прийняв рішення про закриття провадження у справі про порушення митних правил № 0147/126000/23 відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні 03 квітня 2024 року представник апелянта Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби - Григораш Д.І. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Абрамчук М.С. заперечував проти скарги і просив її відхилити. Судом апеляційної інстанції 03 квітня 2024 року у справі було оголошено перерву до 11.00 год. 17 квітня 2024 року.
В судовому засіданні 17 квітня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Абрамчук М.С. підтримав раніше надані заперечення проти апеляційної скарги і просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Представник апелянта Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби - Григораш Д.І. був сповіщений 03 квітня 2024 року під розписку. ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення його захиснику - адвокату Абрамчуку М.С., що останній підтвердив в судовому засіданні, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 3 а.с. 216-220, 228-233).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
За змістом ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень статті 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як директору ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» ставиться за провину подання митному органу документів, а саме сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, що видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товарів.
Поряд з цим, для отримання сертифікатів походження товарів EUR.1, ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» до митного органу разом з декларацією експортера подавались: договір поставки сільськогосподарської продукції від 17.04.2023 № 17/0423, укладений між постачальником ТОВ «ЯРИЛО ДАР» та покупцем ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ», видаткові накладні від 11.05.2023 № 110, від 16.05.2023 № 45, від 15.05.2023 № 42, від 12.05.2023 № 39, від 11.05.2023 № 38, від 03.05.2023 № 8 та від 01.05.2023 № 7, з інформацією, що придбання товару здійснювалось у ТОВ «ЯРИЛО ДАР», звіти ТОВ «ЯРИЛО ДАР» за формами № 4-СГ «Про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року» та № 29-СГ «Про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2022 рік», з яких вбачається походження зерна вирощеного в Україні.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, що країною походження товару - насіння соняшнику, загальною вагою (нетто) 2178 тон є інша держава, аніж Україна. Також органом обвинувачення не наведено жодних обґрунтованих доводів, що ТОВ «АГРОСТАР ПРАЙМ» мав обов'язок додатково перевіряти отримані від продавця відомості щодо товару. Той факт, що ТОВ «ЯРИЛО ДАР» зареєстроване у м. Львів, сам по собі не дає підстав для об'єктивного висновку, що придбана (вирощена на замовлення останнього) продукція має походження з іншої держави.
Тобто в матеріалах справі відсутні докази, які не надані і в судовому засіданні, про неправдивість інформації про країну походження товару, зазначеної у митних деклараціях.
Також, не встановлено, що вказані документи ТОВ «ЯРИЛО ДАР» є підробленими, при цьому сертифікати щодо походження товару не скасовані. З метою перевірки вказаних обставин судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 03 квітня 2024 року була оголошена перерва, проте об'єктивних даних на спростування цих висновків до суду не надано і судом таких не встановлено.
Аналізуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що органом митного контролю України не доведено факт внесення ОСОБА_1 неправдивих відомості щодо країни походження товарів до митних декларацій, поданих митному органу з метою отримання пільги вивізного мита не у відповідності вимогам правил визначення преференційного походження товарів. Таким чином, митний орган передчасно та безпідставно прийшов до висновку, не надавши беззаперечних доказів вчинення дій, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.
Між тим, обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07 листопада 2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08 лютого 2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020р. у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18, пункт 39), зокрема, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У відповідності із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, наявність складу адміністративного правопорушення за участю ОСОБА_1 митним органом не доведена, а їх висновки базуються без врахування дійсних обставин справи.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, що відповідно виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з постанов, зокрема, про закриття провадження у справі.
Таким чином, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Інші доводи апелянта цих висновків не спростовують, тому судом відхилені.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець