17 квітня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 357/586/23
Суддя в суді першої інстанції: Шовкопляс О.П.
Провадження № 33/824/1971/2024
Київський апеляційний суд у складісудді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковбаси Олега Станіславовича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (а.с. 17-19).
Не погодившись з вказаною постановою, 27 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковбаса О.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 31-38, 40-47).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав, що ОСОБА_1 фактично не приймав участі в судовому засіданні та не був належним чином проінформованим про дату та час такого судового засіданні, за підстав, які не залежали від нього, адже йому жодного разу не приходили будь-які повідомлення з Укрпошти про наявність на його ім?я листа з суду. Також, на його мобільний телефон не приходили будь-які повідомлення. Про результати розгляду вказаної адміністративної справи ОСОБА_1 також не був проінформований. Йому не приходили судові рішення по справі, при цьому, йому не надавали наручно або по пошті рішення суду про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як того вимагає ст. 285 КУпАП, тобто, ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про результати розгляду справи. Про наявність постанови Більцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2023 стало відомо лише 22.02.2024 після того, як між адвокатом Ковбасою О.С. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, зокрема щодо супроводження його інтересів по різним юридичним питанням. Так, адвокатом Ковбасою О.С. 22.02.2024 було здійснено перевірку веб-порталу «Судова Влада» на наявність будь-яких судових справ за участю ОСОБА_1 та виявлено, що в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області було розглянуто справу № 357/586/23 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вперше отримано копію постанови від 16.02.2023 лише 22.02.2024 під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції. За таких обставин вважає, що процесуальний строк на звернення до апеляційного суду апеляційною скаргою необхідно поновити оскільки він пропущений ОСОБА_1 з причин, які фактично від нього не залежали.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі, більше того, суд не забезпечив належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, у зв?язку з чим він був позбавлений можливості з?явитись в судове засідання та подати свої докази та пояснення. Судом не враховано, що поліцейськими не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом. Також, ОСОБА_1 було позбавлено права надати свої пояснення та заперечення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що судом також не взято до увагу. Вказана обставина ще раз підтверджує той факт, що суддя поверхнево розглянув справу та не надав належної оцінки доказам. Стверджував про упередженість суду першої інстанції під час прийняття рішення по даній справі. З огляду на все вищевикладене, сторона захисту вважає, що постанова суду першої інстанції винесена без врахування всіх обставин справи та без належної оцінки доказів.
Зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази та відомостей про те, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом станом на 20.12.2022. Звертав увагу суду на те, що до матеріалів справи не долучено постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2023, згідно якою було б встановлено, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом. Більше того, матеріали справи також не містять інформації про набрання таким рішенням законної сили. За таких обставин, вважає, що суд був позбавлений можливості встановити обставини щодо позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, зокрема станом на 20.12.2022, у зв?язку з чим виникають сумніви щодо законності ухвалення постанови судом першої інстанції.
Крім того, звертав увагу на наявність в матеріалах рапорту сержанта поліції ОСОБА_4 від 20 грудня 2022 року. Зазначений рапорт не підписаний власноручно сержантом поліції ОСОБА_4 , більше того, його підпис взагалі відсутній в рапорті. У зв?язку з цим, вважає, що такий рапорт неможливо вважати документом, в розумінні поняття документ, а тому такий рапорт не може бути доказом в даній справі. Також, в матеріалах справи наявна довідка від 21.12.2022, проте, довідка не зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та була сформована на наступний день після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, вказана довідка містить лише посилання на те, що 28.11.2022 на ОСОБА_1 було складено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП, у зв?язку з тим, що нібито він керує транспортним засобом будучи позбавленим права керування. Однак, дана довідка не містить посилання на те, коли, по якій справі та на який термін ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом, у зв?язку з чим виникає сумнів в тому, що суддею встановлено всі обставини справи під час ухвалення рішення. Вказував, що поліцейським не зазначено про те, чи оскаржується ОСОБА_1 судове рішення, яким його позбавлено права керування чи не оскаржується, Також, матеріали справи не містять відомостей про те, чи оскаржує ОСОБА_1 постанову від 28.11.2022 за ч. 4 ст. 126 КУПАП. Всі ці обставини ставлять під сумнів законність прийняття судом першої інстанції вмотивованого рішення.
Звертав увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.12.2022 не зазначено свідків, які були присутніми під час складання адміністративного протоколу, а саме не зазначено ОСОБА_6 , який в той момент був присутнім під час складання адміністративних матеріалів. В графі «пояснення особи, яка притягається до відповідальності» ОСОБА_1 не було надано можливості надати свої пояснення чи заперечення, що є порушенням права особи на захист. Також, ОСОБА_1 не було надано копію протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, інспектором поліції не дотримано вимог ст. 256 КУПАП під час складання адміністративних матеріалів на ОСОБА_1 , а отже такий протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, у зв'язку з чим даний протокол не може бути врахований судом як належний доказ.
Окрім того, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначав, що вина ОСОБА_1 підтверджується: «1. протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 142991 від 20.12.2022року, довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; постанова ЕАР 6222559 від 28.11.2022 року, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень». Разом з цим, до матеріалів справи долучено компакт-диск. Однак, в своєму рішенні суддя жодного разу не посилається на дослідження відеоматеріалів з компакт-диску, який був долучений до матеріалів справи, що на думку апелянта свідчить про неповне дослідження судом всіх обставин справи та доказів.
Зазначав, що судом першої інстанції не забезпечено участь ОСОБА_1 під час розгляду протоколу щодо притягнення його до адміністративній відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУПАП.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковбаса О.С. підтримав клопотання про поновлення строку та подану апеляційну скаргу і просив їх задовольнити.
ОСОБА_1 до суду не прибув, причини неявки не повідомив був повідомлений на зазначену ним адресу, повідомлення повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою. Заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від ОСОБА_1 до суду не надходили. Поряд з цим, ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням 20 березня 2024 року його захисника - адвоката Ковбаса О.С. про розгляд справи судом 17 квітня 2024 року. При цьому, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковбаса О.С. в суді апеляційної інстанції підтвердив факт належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи апеляційним судом про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 52-57, 63-64).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник (апелянт) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
З метою реалізації права на апеляційне оскарження, частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у вказаній частині статті зазначено, що у разі пропущення особою десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд може поновити його за відповідним клопотанням апелянта.
Відповідно до рішення ЄСПЛ (справа «Станьо проти Бельгії»), суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту.
З матеріалів справи вбачається, що після надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення справу було призначено до розгляду на 09 лютого 2023 року о 08 год. 50 хв. (а.с. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
У матеріалах справи міститься поштовий конверт з відміткою працівників пошти про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 14-15).
Також, в матеріалах справи міститься довідка про відкладення судового засідання від 09 лютого 2023 року у зв'язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на 16 лютого 2023 року о 08 год. 30 хв. (а.с. 15) та розписка про направлення судової повістки поштою від 09 лютого 2023 року (16).
Проте, доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, призначений 16 лютого 2023 року о 08 год. 30 хв., в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року N 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАПта визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130КУпАП)».
Те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 142991 від 20 грудня 2022 року о 10 год. 40 хв. на автодорозі М-05 78 км. Київ-Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AudiQ7, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, будучи позбавлений права керування на 36 місяців Білоцеркіцвським міськрайонним судом 03 листопада 2021 року. Порушення повторно протягом року, 28 листопада 2022 року постановою ЕАР/6222559, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
З довідки щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 21 грудня 2022 року вбачається, що 28 листопада 2022 року управлінням патрульної поліції в місті Києві винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6222559 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн. (а.с. 2).
Також, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: відеозапис з нагрудної камери працівника поліції № 477054, роздруківка таблиці Адмінпрактика, розписка, рапорт (а.с. 3-6).
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 142991 від 20.12.2022року, довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; постанова ЕАР 6222559 від 28.11.2022 року, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень (а.с. 17-18).
Крім того, як в протоколі про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2022 року серії ААД № 142991, так і в оскаржуваній постанові районного суду від 16 лютого 2023 року зазначено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи апелянта та зауважив, що уЄдиному Державному реєстрі судових рішень наявна постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року у справі № 357/11343/21 (провадження районного суду - 3/357/5729/21) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, проте відсутні відомості щодо апеляційного оскарження, перегляду та (або) скасування вищевказаної постанови районного суду.
Постановою від 28 листопада 2022 року складеної управлінням патрульної поліції в місті Києві про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6222559, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн. (а.с. 2).
Поряд з цим, до апеляційного суду не надано доказів оскарження (скасування) постанови від 28 листопада 2022 року складеної управлінням патрульної поліції в місті Києві про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6222559 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн. (а.с. 2).
З огляду на вищевказане та положення ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхилив посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковбаса О.С. на те, що за повідомленням його підзахисного вказані постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не набрали чинності. Посилання представника апелянта на подачу 17 квітня 2024 року, тобто в день розгляду цієї справи апеляційним судом, запиту адвоката та скарги до Департаменту патрульної поліції УПП у Київській області на дії працівників поліції щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2022 року серії ААД № 142991, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив (а.с. 58-62).
Доводи представника апелянта, що із постанови від 28 листопада 2022 року не вбачається позбавлення права ОСОБА_1 керування транспортними засобами, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними та відхилив, оскільки за положеннями ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак санкція частини четвертої вказаної статті не передбачає позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2022 року серії ААД № 142991 відеозапису з боді-камери працівників патрульної поліції, які брали участь у складанні протоколу вбачається, що 20 грудня 2022 року під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту його притягнення до адміністративної відповідальності раніше, в т.ч. в частині обмеження (позбавлення) права керування транспортним засобом (а.с. 6).
Тобто, у матеріалах справи наявні докази на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
При цьому, поновивши строк на апеляційне оскарження та допустивши справу до апеляційного перегляду більше ніж через рік після винесення районним судом оскаржуваної постанови від 16 лютого 2023 року, суд апеляційної інстанції забезпечив реалізацію права апелянта, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, на подання пояснень і доказів, які за твердженням апелянта підтверджуються його невинуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, та які він не мав можливості надати до районного суду, проте таких доказів апелянтом не наведено і судом не встановлено.
Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були наявні підстави вважати доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Інші доводи апелянта цих висновків не спростовують, тому судом відхилені.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Ковбасі Олегу Станіславовичу строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковбаси Олега Станіславовича - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець