1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 квітня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021100000000170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 358 К України та накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133), в розмірі 150 млн. грн. (сто п'ятдесят мільйонів гривень), що знаходяться на рахунках у Державній казначейській службі України, м. Київ (МФО 820172) UA268201720355939107000701406.
Не погоджуючись з таким рішенням представник ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що клопотання розглянуто без повідомлення ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», копію оскаржуваного рішення отримано представником ОСОБА_5 12 лютого 2024 року під час ознайомлення із матеріалами судової справи, апеляційну скаргу подано 15 лютого 2024 року.
На думку апелянта,прокурор у клопотанні не обґрунтував мету накладення арешту, що належним чином не з'ясовано та не досліджено слідчим суддею.
Крім того, слідчим суддею накладено арешт з метою збереження речових доказів, однак накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується з такою метою, оскільки їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.
Вважає, що органом досудового розслідування не враховано, що грошові кошти у безготівковій формі на рахунках (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів, а відтак арешт накладено незаконно.
Слідчим суддею не враховано, що Рахунок НОМЕР_1 , що відкритий в УДКСУ у Печерському р-ні/ у м. Києві від 06.10.2023, є не бюджетним казначейським рахунком, на який поширюється Постанова КМУ N 1090 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».
Звертає увагу на те, що ТОВ «Д-ГРУПП Констракшн», ТОВ «Мостобудівельний загін №112», ТОВ «БК Теплобуд» не є юридичними особами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження та щодо яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у кримінальному провадженні №42021100000000170 від 12.03.2021. Також, в даному кримінальному провадженні жодній уповноваженій (посадовій) особі товариств не повідомлено про підозру.
Окрім того, вказані юридичні особи є підприємствами реального сектору економіки та здійснюють свою діяльність виключно в правовому полі, вони не мають ознак фіктивності чи транзитності, що виключає їх участь в «транзитно-конвертаційній групі», перелік учасників яких зазначено у клопотанні.
При цьому, звертає увагу, що накладення арешту на грошові кошти, які належать юридичним особам, призвело до припинення їх діяльності, в тому числі по зобов'язанням, які виникають із укладених договорів.
Зауважує, що неодноразове накладення арешту на рахунки Держказначейства, чим позбавляє ТОВ «Еко-Буд-Трейд» як генерального підрядника, можливості виконувати свої зобов'язання щодо будівництва Подільського мостового переходу, можливості здійснення розрахунків з контрагентами та безпосередньо здійснювати господарську діяльність.
Серед іншого, зазначає, що блокування рахунку Держказначейства призвело до негативних наслідків, а саме фактично безпідставного позбавлення власника права вільно володіти та користуватись власним майном на свій розсуд, що призведе до порушення строків будівництва об'єкта, порушення умов договорів сторонами та стягнення штрафних санкцій, навіть розірвання договорів, що потягне за собою великі за обсягом збитки як для генерального підрядника, так і для замовника будівництва.
Вважає, що прокурором не обґрунтовано, а слідчим суддею не досліджено дотримання принципу співмірності та розумності обмеження права власності та наявності встановленого збитку в кримінальному провадженні.
В судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 не з'явився, подав клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, прокурор також не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча його повідомлено у встановленому законом порядку про час та дату розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора та представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що 09 листопада 2023 року клопотання розглянуто без повідомлення ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», копію оскаржуваного рішення отримано представником ОСОБА_5 12 лютого 2024 року під час ознайомлення із матеріалами судової справи, апеляційну скаргу подано 15 лютого 2024 року, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП У м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 березня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021100000000170 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 358 КК України.
Як зазначено у клопотанні прокурора, досудове розслідування здійснюється зокрема за матеріалами Держфінмоніторингу стосовно неправомірних дії посадових та службових осіб - КП «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за попередньою змовою з підрядними організаціями, перераховують на рахунки ТОВ «ЕКО-БУД- ТРЕЙД», ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ та інших, бюджетні грошові кошти з метою їх розкрадання під час будівництва об'єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві», які в подальшому перераховуються на рахунки товариств з ознаками фіктивності та «транзитно-конвертаційних груп», з метою привласнення та здійснення подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
В ході досудового розслідування, на підставі отриманих доказів, повідомлено про підозру директору КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд»; голові наглядової ради ТОВ «Еко-Буд-Трейд»; директору цього товариства та директору субпідрядної організації -ТОВ «Сітілайт Форм» за ч. 5 ст. 191 КК України, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження.
За результатом проведеної будівельно-технічної експертизи, підтверджено, що відомості щодо витрат на експлуатацію машин і механізмів, що внесені до актів приймання виконаних робіт, не відповідають вимогам ДСТУ «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва», на основі якого складалась проектно-кошторисна документація, та завищені на 104 млн. грн.
Органом досудового розслідування встановлено, що на даний час продовжується протиправна діяльність, оскільки ДП «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», оскільки здійснюють перерахування бюджетних грошових коштів на рахунки ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», зокрема 18.10.2023, в загальній сумі 729 млн. грн., які можуть бути скеровані на рахунки товариства «транзитно-конвертаційних груп», з метою подальшого привласнення та здійснення подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також розтрати та привласнення бюджетних коштів.
Крім того, раніше рахунки ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» блокувались Державною службою фінансового моніторингу України та судом на них накладалися арешти.
Проте, ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» ЄДРПОУ 39532133), здійснює відкриття нових рахунків, зокрема у Державній казначейській службі України, м. Київ (МФО 820172) UA 268201720355939107000701406
Постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 06 листопада 2023 року, грошові кошти, які належать ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» в розмірі 150 млн. грн., що знаходяться на рахунку у Державній казначейській службі України м. Київ (МФО 820172) НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
08 листопада 2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт коштів, які належать ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» в розмірі 150 млн. грн., що знаходяться на рахунку у Державній казначейській службі України м. Київ (МФО 820172) UA 268201720355939107000701406.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021100000000170 про накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» в розмірі 150 млн. грн., що знаходяться на рахунку у Державній казначейській службі України м. Київ (МФО 820172) НОМЕР_2 , слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права та діяльність ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги, що внаслідок блокування рахунку Держказначейства призведе до негативних наслідків, а саме фактично безпідставного позбавлення власника права вільно володіти та користуватись власним майном на свій розсуд, що призведе до порушення строків будівництва об'єкта, тощо, не заслуговують на увагу, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Посилання апелянта на те, що органом досудового розслідування не враховано, що грошові кошти у безготівковій формі на рахунках (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів, а відтак арешт накладено незаконно є необґрунтованими.
Зокрема, постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 06 листопада 2023 року, грошові кошти, які належать ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» в розмірі 150 млн. грн., що знаходяться на рахунку у Державній казначейській службі України м. Київ (МФО 820172) НОМЕР_2 , обґрунтовано визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
Окрім того, відповідно до ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» - адвоката ОСОБА_5 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» - адвокату ОСОБА_5 , строк на апеляційне оскарження ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9
Єдиний унікальний № 758/13442/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Провадження № 11сс/824/2213/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК