П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/106/24
Перша інстанція: суддя Васильків О.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суд м. Одеси від 29 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
02 січня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАД №387656 від 02 грудня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив про відсутність в нього обов'язку пред'являти посвідчення водія, оскільки зупинка транспортного засобу здійснена інспектором поліції за відсутності законних підстав. Також позивач вказав на порушення процедури розгляду справи про накладення адміністративного стягнення, оскільки не повідомлено про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Київського районного суд м. Одеси від 29 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт наголошує, що зазначена інспектором патрульної поліції причина зупинки: «профілактичні заходи та воєнний стан в державі» не відповідає вимогам Закону України «Про національну поліцію», тому всі подальші вимоги інспектора є незаконними.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови серії ЕАТ №7872854 05.10.2023 року о 00:56 в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування таким ТЗ, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст.126 КУпАП, та на нього накладено штраф у розмірі 3400 грн (а.с. 60).
11.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УПП в Одеській області ДПП зі скаргою, в якій просив адміністративну постанову скасувати, провести службове розслідування з детальним розглядом відеоматеріалів з нагрудних камер відеоспостереження патрульних, відповідальних притягнути до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Рішенням №Г-3391 начальника УПП в Одеській області ДПП Р.Рубана від 06.11.2023 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП винесену у відношенні громадянина ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7872854 від 05.10.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень - скасовано, а справу надіслано на новий розгляд (62-63).
07.11.2023 року, 17.11.2023 року та 24.11.2023 року на адресу ОСОБА_1 направлені повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (а.с.66-77).
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 387656 від 05.10.2023 року ОСОБА_1 , 05.10.2023 року о 00.56 в м. Одесі, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 15, керуючи т/з не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії "В", чим порушив п.п.2.1.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.59).
Відмовляючи задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявного обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'являти на вимогу поліцейського для перевірки документи, зокрема посвідчення водія відповідної категорії.
Судова колегія не погоджується з висновками суду, враховуючи наступне.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» унормовано, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,2 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Разом з тим, з огляду на здійснення розгляду справи про накладення адміністративного стягнення не на місці вчинення адміністративного правопорушення та через значний проміжок часу, інспектор поліції мав обов'язок скласти протокол для належної фіксації події правопорушення.
Як встановлено колегією суддів з оскаржуваної постанови, інспектор поліції здійснив розгляд справи на підставі виключно відеозаписів з нагрудного реєстратора та повідомлень про запрошення.
В той же час, відеозаписи не містять відомостей про встановлену особу правопорушника, транспортний засіб, державний номерний знак, місце та час вчинення адміністративного правопорушення, тобто відомостей які в подальшому вносяться до постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає не зафіксованими належними доказами обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, посилання апелянта на неналежне сповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, відповідно до яких повідомлення про запрошення були вручені позивачу 18.12.2023 року, тобто після розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.
Отже, встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на наявні процесуальні порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови серії БАД №387656 від 02 грудня 2023 року.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
В той же час, встановлені допущені порушення процедури накладення адміністративного стягнення не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Київського районного суд м. Одеси від 29 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАД №387656 від 02 грудня 2023 року, складену відносно ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко