17 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18668/23
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
повний текст судового рішення
складено 30.10.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Крусяна А.В., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №420/18668/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.04.2023 №4804/03-16 щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання вчинити певні дії
21.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунку пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2023 № 4804/03-16 щодо відмови у переведенні на пенсію відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи: інспектором відділу РАГС Тарутинського райвиконкому з 01.08.1987 по 10.05.1992 - 4 роки 9 місяців 9 днів; спеціалістом II категорії відділу РАГС Тарутинської райдержадміністрації з 11.05.1992 по 02.08.1992 - 2 місяці 23 дні; проходження військової служби з 03.08.1992 по 21.01.2008 - 15 років 5 місяців 18 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з 11.04.2023 з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" та обчислити пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" з урахуванням складових заробітної плати згідно довідки від 06.04.2023 № 1500-0602-8/40930.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що періоди роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а саме: інспектором відділу РАГС Тарутинського райвиконкому з 01.08.1987 по 10.05.1992 - 4 роки 9 місяців 9 днів; спеціалістом II категорії відділу РАГС Тарутинської райдержадміністрації з 11.05.1992 по 02.08.1992 - 2 місяці 23 дні; проходження військової служби з 03.08.1992 по 21.01.2008 - 15 років 5 місяців 18 днів, має бути зараховано до стажу державної служби.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи на тому, що в ОСОБА_1 недостатньо стажу роботи для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Другий відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з позовні вимоги також уважає необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що позивачка не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, які на момент виходу на пенсію не перебували на державній службі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №420/18668/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунку пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2023 № 4804/03-16 щодо відмови у переведенні на пенсію відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи:
- інспектором відділу РАГС Тарутинського райвиконкому з 01.08.1987 по 10.05.1992 - 4 роки 9 місяців 9 днів;
- спеціалістом II категорії відділу РАГС Тарутинської райдержадміністрації з 11.05.1992 по 02.08.1992 року - 2 місяці 23 дні;
- проходження військової служби з 03.08.1992 по 21.01.2008 - 15 років 5 місяців 18 днів та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
В решті позову відмовлено.
Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має право на зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби з 03.08.1992 по 21.01.2008 - 15 років 5 місяців 18 днів, а також період роботи інспектором відділу РАГС Тарутинського райвиконкому з 01.08.1987 по 10.05.1992 - 4 роки 9 місяців 9 днів та спеціалістом II категорії відділу РАГС Тарутинської райдержадміністрації з 11.05.1992 по 02.08.1992 - 2 місяці 23 дні.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог органом Пенсійного фонду подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати судовий акт в оскаржуваній частині із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказує про правомірність рішення від 17.04.2023 № 4804/03-16 щодо відмови у переведенні на пенсію відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", адже позивачка не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, які на момент виходу на пенсію не перебували на державній службі. Крім того, скаржник акцентує увагу на тому, що в даних правовідносинах орган Пенсійного фонду наділено дискреційними повноваженнями.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом позивачкою до апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 30.10.2023 у справі №420/18668/23. Натомість, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області уважає необґрунтованими.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Апеляційним адміністративним судом з'ясовано, що ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою від 11.04.2023 щодо переведення її з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
До означеного звернення позивачкою, серед іншого, додано: копію паспорта серії НОМЕР_1 ; копію довідки Болградської районної віськової адміністрації від 22.03.2023 №А-05/02-45/3; довідки ГУ ПФУ в Одеській області від 06.04.2023 №1500-0602-8/40930, від 27.03.2023 №1500-0801-8/36138, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 .
За наслідком нрозгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 17.04.2023 №4804/03-16 про відмову у переведенні на пенсію відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".
Приймаючи такий індивідуальний акт суб'єкт владних повноважень виходив із того, що ОСОБА_1 не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебували на державній службів.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2023 №4804/03-16 позивачка за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулась до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну служубу» № 889-VІІІ, після 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Отже, законодавцем визначено певні умови, за дотримання яких, у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постановах від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, від 11.04.2023 у справі № 620/965/20 тощо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом 01.05.2016 (набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII), позивачка не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Відтак, для збереження права на призначення пенсії за віком на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII, ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 повинна була мати не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із наявною у матеріалах справи архівною довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області від березня 2023 року №65/12/181/7, ОСОБА_1 у період з 03.08.1992 по 21.01.2008 (15 років 5 місяців 18 днів) проходила військову службу в органах СБУ.
Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889).
Пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів служби безпеки.
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що час проходження ОСОБА_1 військової служби в органах СБУ з 03.08.1992 по 21.01.2008 (15 років 5 місяців 18 днів) зараховується до стажу державної служби.
Згідно із наявною у матеріалах спарви довідкою Болградської районної військової адміністрації Одеської області від 22.03.2023 №А-05/02-45/3, з 01.08.1987 ОСОБА_1 працювала на посаді інспектора відділу ЗАГС виконавчого комітету Тарутинської районної ради народних депутатів. При цьому, розпорядження про звільнення або переведення ОСОБА_1 з зазначеної посади не видавалось.
Відповідно до розпорядження представника Президента України Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 11.05.1992 №10 «Про призначення на посади працівників Тарутинської районної адміністрації» ОСОБА_1 з 11.05.1992 призначено на посаду спеціаліста ІІ категорії відділу ЗАГС.
З урахуванням розпорядження представника Президента України Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 01.09.1992 №47-л ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 01.09.1992.
Отже, судом апеляційної інстанції установлено, що в період з 01.08.1987 по 01.09.1992 ОСОБА_1 працювала у відділі ЗАГС виконавчого комітету Тарутинської районної ради народних депутатів на посадах інспектора та спеціаліста ІІ категорії.
У Додатку до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
У такому переліку наявні виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 "Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців" затверджено Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців.
Пунктом 1 Порядку віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239, передбачено, що до сьомої категорії посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться посади спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.
Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1987 по 01.09.1992 (5 років 1 місяць) у відділі ЗАГС виконавчого комітету Тарутинської районної ради народних депутатів на посадах інспектора та спеціаліста ІІ категорії підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
З огляду на викладене, апеляційний адміністратвиний суд зазначає, що станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016) стаж ОСОБА_1 на посадах державної служби склав 25 років 8 місяців 25 днів.
Позивачка досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, згідно із установленими фактичними обставниами справи, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIІІ з 11.04.2023.
Вищеозначене у повному обсязі спростовує наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи про те, що позивачка не має права на переведення її з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №420/18668/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.04.2023 №4804/03-16 щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.В. Крусян Ю.В. Осіпов