П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32570/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 420/32570/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) в проведенні виплати пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) без обмеження загального розміру пенсії розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність з 04.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести з 04.09.2023 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), без обмеження її розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, шо втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу незаконно встановлено максимальний розмір моєї пенсії, який на думку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність та відповідно відмовило позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
15.12.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії за бажанням осіб можуть призначатись виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування збитків. Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 1210 від 23.11.2011 визначено, що основний розмір пенсії розраховується із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та відсотку втрати працездатності встановленої МСЕК. Основний розмір пенсії розраховується із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та відсотку втрати працездатності встановленої МСЕК (у випадку позивача 80%). Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” проведено осучаснення показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні із якої обчислюється пенсія 7405,03 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії передбаченого постановою не може перевищувати 1500,00 грн. Відповідно ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України “Про Держаний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 № 1928І-ІХ, встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2022 - 2093,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2024 у справі № 420/32570/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, обґрунтовуючи правову позицію акцентує увагу, зокрема, на те:
- 20 березня 2024 року Конституційний суд України виніс рішення у справі № 2-р(ІІ)/2024, що є суттєвою обставиною відсутньою раніш і підставою для нового правозастосування у зв'язку із скасуванням наступних норм права, що обмежували права учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та інваліда війни 2 групи внаслідок участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та захисті Батьківщини від радіаційної небезпеки на отримання пенсії без обмеження її розміром 10 мінімальних пенсій за віком.
Обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію на підставі Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зі зверненням про нарахування та виплату пенсії без обмеження її розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у нарахування та виплату пенсії без обмеження її розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з цим позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, норми пункту 2 розділу ІІ Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, суд зазначив, що з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
При цьому, положення Закону №3668-VI та абзацу третього статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно застосував при перерахунку розміру пенсії позивача обмеження максимального розміру передбаченого частиною 1 статті 2 Закону №3668-VI та частиною 3 статті 67 Закону №796-XII.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ.
За положеннями статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії Позивача) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України", “Про Національний банк України", “Про Кабінет Міністрів України", “Про дипломатичну службу", “Про службу в органах місцевого самоврядування", “Про судову експертизу", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", “Про наукову і науково-технічну діяльність", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", “Про пенсійне забезпечення", “Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 2 цього пункту передбачено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин 2 та 3 статті 42 Закону України №1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Закон України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у пункті 2 "Прикінцевих положень" містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, застереження у пункті 2 "Прикінцевих положень" Закону від 24.12.2015 №911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацу 2 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону України від 08.07.2011 №3668-VI.
Таким чином, наведені в пункті 2 норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Норми пункту 2 розділу ІІ Закону №3668-VI є частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини 3 статті 27 Закону №1058-IV.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Однак, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Конституційний Суд України у зазначеному рішенні дійшов висновку, що зважаючи на те, що пенсію позивачу призначено відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не допускала будь-якого обмеження максимального розміру пенсії, а приписом першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, було гарантовано щорічне підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру, суб'єкт права на конституційну скаргу мав усі підстави розраховувати на стабільність законодавства. Якраз відтоді в нього виникли правомірні сподівання, що право на встановлений йому рівень соціального захисту є гарантованим. Унаслідок подальших дій законодавця цю гарантію скасовано: Позивача позбавлено права на отримання пенсії без обмеження її максимального розміру, що становило втручання у право власності та спричинило виникнення у суб'єкта права на конституційну скаргу відчуття краху правомірних сподівань.
Таким чином, приписи статті 2 Закону № 3668-VI у частині вимог щодо обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на них поширюється дія Закону № 796-XII, першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII суперечать вимогам частин першої, другої статті 8, частини першої статті 41 Конституції України.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції приписи Закону №3668-VI та абзацу третього статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому вказані положення законодавства були обов'язкові для застосування.
Відповідно до частини другої статті 150 Конституції України рішення та висновки Конституційного Суду України є остаточними і обов'язковими до виконання. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (див. пункти 3, 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Враховуючи те, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади, вступ в силу рішення Конституційного суду України від 20 березня 2024 року у справі № 2-р(ІІ)/2024 породжує в суб'єктів владних повноважень, зокрема, пенсійного органу безумовний обов'язок застосування нормативно-правових актів з урахуванням вказаних висновків Конституційного Суду України.
Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, враховуючи чинне законодавство на момент розгляду справи, правильно дійшов висновку, про правомірність дій відповідача щодо застосування при перерахунку розміру пенсії позивачки обмеження максимального розміру передбаченого частиною 1 статті 2 Закону №3668-VI та частиною 3 статті 67 Закону №796-XII.
За наведеного, суд першої інстанції правильно виснував про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційних скарг, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційних скарг ґрунтуються на суб'єктивній оцінці скаржниками фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 420/32570/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк