17 квітня 2024 р. Справа № 520/7061/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 (головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В.) по справі № 520/7061/23
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- стягнути з стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 39 066 грн. 21 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, чим фактично не дотримано вимог контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням в сумі 39 066,21 грн.
ОСОБА_1 (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом без поважних причин, що призвело до невірного вирішення справи.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З апеляційної скарги вбачається, що єдиною підставою для скасування судового рішення апелянт зазначає розгляд судом першої інстанції позову, поданого з пропуском строку звернення до суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з 01.09.2020 по 06.05.2022 навчалася в Харківському національному університеті внутрішніх справ та з 19.08.2020 по 06.05.2022 проходила службу в Національній поліції України, звільнена за п.7 ст.77 Закону України “Про національну поліцію” зі служби в поліції (за власним бажанням), що вбачається з наказів Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС) від 19.08.2020 №245 , ХНУВС від 06.05.2022 №165 о/с . (а.с. 8,12)
01.09.2020 між відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Харківській області укладено контракт №297 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, строком на три роки (далі - Контракт). (а.с. 13)
За умовами абз. 7 п. 3 розділу 3 Контракту особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України “Про Національну поліцію”.
Фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Харківському національному університеті внутрішніх справ складають 39 066,21 грн., згідно довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта №4/358-д за період з 01.09.2020 року по 06.05.2022 року (а.с. 10)
У зв'язку з не сплатою відповідачем в добровільному порядку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у Харківському національному університеті внутрішніх справ, останній звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи обізнаним під час укладання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту, не відшкодувала кошти, витрачені на її утримання, а тому наявні підстави для стягнення їх у судовому порядку.
Судом встановлено, що факт достроково розірвання контракту на навчання, а також розмір фактичних витрат , пов'язаних з утримання курсанта апелянтом визнається та не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду своєчасно.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Положеннями пункту 3 Порядку №261, зокрема, визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За приписами пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Відповідно до п. 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Так, Верховний Суд у справі № 480/8200/20 зазначив, що право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати. Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може у місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України звернутися до суду.
Отже, обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат, про що також зазначено в постановах Верховного Суду у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), № 420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), від 23.03.2023 у справі № 420/24331/21.
Судом встановлено, що 17.01.2023, на виконання п. 8 Порядку № 261, Харківським Національним університетом внутрішніх справ направлено засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 повідомлення про зобов'язання у 30-денний термін відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, яке нею отримано 31.01.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням. ( а.с. 17) . Таким чином, строк для добровільного відшкодування витрат сплив 02.03.2023.
Доказів добровільного відшкодування витрат відповідачем до суду не надано.
В свою чергу, позов поданий Харківським Національним університетом внутрішніх справ 31.03.2023, тобто в межах місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, після спливу терміну на добровільне відшкодування відповідачем витрат.
Таким чином доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом є помилковими, оскільки такий строк пропущено не було.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі № 520/7061/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій