17 квітня 2024 р. Справа № 520/746/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.02.24 по справі № 520/746/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.10.2020р. щодо відмови в переведенні з 26.04.2019р. з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах згідно заяви від 26.04.2019р.;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 26.04.2019р. з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як працівника льотного складу за ШВП - 221, перерахувати з 26.04.2019р. пенсію відповідно до пункту 7 Порядку призначення та виплати пенсій працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999р. №418(в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2019р. №713) у розмірі 75% заробітку, нараховувати з 26.04.2019р. згідно п. 2 ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надбавку у розмірі 40% основного розміру пенсії за вислугу років за її одержання з більш пізнього строку, обчислити загальну суму різниць між нарахованими щомісячними сумами пенсій що були фактично щомісячно виплачені і здійснити виплату загальної суми;
- допустити постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць з 26.04.2019р. по 25.05.2019р.
Ухвалою суду від 16.01.2024р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту її отримання.
Згідно ухвали суду позивача повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме, надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього; належним чином оформлені докази щодо виникненнями між сторонами публічно-правового спору з приводу позовних вимог та, зокрема, проте не виключно, копію оскаржуваного рішення від 21.10.2020р. або зазначити про відсутність у позивача цих доказів; належним чином оформлені копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи; заяву на виконання вимог п.8 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Вказану ухвалу було отримано позивачем 05.02.2024р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та до суду ним подано клопотання від 15.02.2024р., згідно якого позивач просив продовжити йому строк, наданий судом для виконання ухвали суду від 16.01.2024р.
На обгрунтування поданого клопотання позивач посилався на те, що перебуває на лікуванні на денному стаціонарі у важкому стані, доказів чого надати до суду не може. Також зазначив, що отримав нове рішення ГУ ПФУ у Донецькій області зі спірного питання від 05.02.2024р., стосовно якого готує нову позовну заяву, необхідність підготовки якої потребує часу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року клопотання про поновлення процесуального строку залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, засобами поштового зв'язку направлено на адресу суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, однак, така не взята судом першої інстанції до уваги, у зв'язку з чим, ухвалою суду першої інстанції залишено клопотання про поновлення строку без задоволення та повернуто позовну заяву.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки його позовної заяву у строк, встановлений судом та його клопотання про поновлення процесуального строку є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Надаючи правову оцінку мотивам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.
Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що позивач не усунув недоліки його позовної заяву у строк, встановлений судом.
У свою чергу, як свідчать матеріали справи, позивачем було подано до Харківського окружного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, викладених в ухвалі про залишення позову без руху, в якому позивач просив продовжити строк на усунення недоліків з причин перебування на лікуванні в денному стаціонарі ЦРЛ з пневмонією.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Продовження процесуального строку - це надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути вчинена у встановлений строк.
Колегія суддів зазначає, що хоча положення частини другої статті 121 КАС України і містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов'язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом в межах процесуального закону з належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 640/16029/19 та від 28 квітня 2022 року у справі № 640/23371/21.
Проте, повертаючи ОСОБА_1 позов, судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, як свідчать матеріали справи, заявником не подавалося клопотання про поновлення процесуального строку, однак судом першої інстанції була надана правова оцінка саме клопотанню про поновлення строку, якого матеріали справи не містять.
У зв'язку з чим судом першої інстанції клопотання про поновлення процесуального строку залишено без задоволення та повернуто позовну заяву.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, що є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим уважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 по справі № 520/746/24 - скасувати.
Адміністративну справу № 520/746/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський