17 квітня 2024 р. Справа № 480/6336/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.12.23 по справі № 480/6336/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті «поточної» індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року «індексації-різниці» грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а також невиплати в повному обсязі «поточної» індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «поточної» індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 85 373,36 грн., із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року «індексацію-різницю» грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, а також «поточну» індексацію грошового забезпечення (за період у який така не була проведена) на загальну суму 98 565,26 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 року №269, позивача було звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Проте, виходячи з відомостей, які були надані відповідачем, а саме довідки про грошове забезпечення, а також особистої картки на грошове забезпечення за 2018 рік було встановлено, що відповідач: у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року протиправно не враховував січень 2008 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) при нарахуванні та виплаті так званої «поточної індексації грошового забезпечення; у період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року протиправно не було виплачено за весь період «поточну» індексацію грошового забезпечення, а також в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 взагалі не було нараховано та виплачено так звану «індексацію - різницю» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі не дослідив факти, що підлягали встановленню і лежать в основі позовних вимог, в повному обсязі не дослідив докази які знаходяться в матеріалах справи, а у разі необхідності для вирішення спору та прийняття законного рішення проігнорував правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 23 березня 2023 року у аналогічній справі № 400/3826/21, що слугувало прийняттю необґрунтованого рішення з порушенням норм процесуального права в частині обрання способу захисту порушених прав позивача та не визначення розміру індексації грошового забезпечення яка належить до виплати позивачу.
Відповідач, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
На переконання представника відповідача, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №480/6336/23 повністю розкриває та вирішує проблематику спору а, також прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , даний факт не заперечувався представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.12.2019 № 269 позивача 26.12.2019 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с. 11).
Відповідно до довідки про грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 26.12.2019 року, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року нараховувалась та виплачувалася із застосуванням базових місяців серпень 2015 року та січень 2016 року. Починаючи з 01 березня 2018 року по 26.12.2019 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березня 2018 року ( а.с. 12).
Не погоджуючись із застосуванням базових місяців серпня 2015 року та січня 2016 року, для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а також з невиплатою останньої в повному обсязі за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум.
Крім того, суд першої інстанції також дійшов висновку, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Отже, суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов'язати відповідача нарахувати суми індексації в конкретному розмірі. Суд лише наділений повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку, якщо він був здійснений, у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів переглядаючи дану адміністративну справу в межах доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
З доводів апеляційної скарги встановлено, що позивач не погоджується з способом відновлення порушеного права.
Отже, позивач наголошує, що таке відновлення має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, та посилається правові позиції Верховного Суду з даного питання.
За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 на які посилається суд апеляційної інстанції неодноразово розглядалося Верховним Судом та роз'яснювалося, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, а саме коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин кожні з яких окремо є законними.
Слід зазначити, що нормами «Порядку №1078 передбачено виплату індексації двох видів:
«поточна індексація» - виплачується у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абз. 2. п. 1-1 Порядку №1078);
«індексація - різниця» - виплачується у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу, -
проводиться виплата індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, до якої додається сума індексації, яка складається в наслідок вимог передбачених абзацом 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (абз. 3,4,6 п.5 Порядку №1078).
Дійсно, така правова позиція сформована Верховним Судом та вперше відображена у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22.
Так, щодо обрання способу відновлення порушеного права та необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 зазначено наступне:
"111. Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексаціїгрошовогозабезпечення, Судзвертаєувагуна таке.
112. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
113. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
114. На тлі цього Суд зауважує, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача нарахувати и виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах.
115. Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
116. Натомість суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
117. Внаслідок цього застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини."
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 85 373,36 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Предметом спору в даний період є визначення січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення (далі - базового місяця) та відповідно зобов'язання відповідача нарахувати та виплати ти індексацію з урахуванням такого місяця у конкретному розмірі.
Судом першої інстанції встановлено, що у даний період саме січень 2008 року є базовим місяцем для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення.
Проте визначення суми «поточної» індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати судом першої інстанції не здійснено.
Порядком №1078 передбачено чіткий алгоритм розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
В свою чергу, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так як грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Тобто розмір так званої «поточної» індексації грошового забезпечення визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації в даному випадку це прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до офіційних даних Держстату, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Так у графі 7 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 13 зворот, 14) відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок січень 2008 року.
Величина приросту індексу споживчих цін, яка зазначена у графі 7 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 13 зворот, 14) підтверджується листом Міністерства соціальної політики України від 17.03.2023 року № 3246/0/2- 23/51 наданого на лист Міністерства оборони України від 09.02.2023 року №220/1269, до якого на прохання Міністерства оборони України було додано розрахунок величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації грошового забезпечення.
В свою чергу, прожитковий мінімум для працездатних осіб відображено у графі 8 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 13 зворот, 14) та відповідає даним Держстату.
В графі 9 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 13 зворот, 14) зазначено розмір так званої «поточної» індексації грошового забезпечення, який належав виплаті позивачу, що визначався як результат множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно даних Держстату (графа 8) на величину приросту індексу споживчих цін (графа 7, яка підтверджується листом Міністерства соціальної політики України) та поділений на поділений на 100 відсотків.
У графі 11 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 8 до позовної заяви) вказано суму індексації, яка була нарахована та виплачена відповідачем відповідно до довідки про грошове забезпечення (додаток 6 до позовної заяви), що у грудні 2015 року становить 63,38 грн., а у листопаді 2016 року 237,80 грн., грудні 2016 року 253,30 грн.
Відповідно у графі 12 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 13 зворот, 14) вказано суму так званої «поточної індексації», яка належить до нарахування та виплати відповідачем з урахуванням нарахованих сум та така за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року становить 85 373,36 гривні.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Таким чином враховуючи той факт, що у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року зміна посадового окладу не відбувалася, колегія суддів дійшла висновку, що розмір "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року складає 85 373,36 гривні.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про нарахування та виплату "індексації-різниці" грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року на загальну суму 98 565, 26 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Предметом спору у даний період є невиплачена відповідачем «поточна» індексація грошового забезпечення, а також виплата так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення, виплата якої врегульована абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Щодо виплати «поточної» індексації грошового забезпечення, слід зазначити, що 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Тобто, базовим місяцем індексації в даний період є березень 2018 року.
Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
Таке перевищення порогу індексації 103% відбулось у листопаді 2018 року, а тому починаючи з грудня 2018 року підлягала виплаті «поточна» індексація грошового забезпечення щомісяця до дня звільнення позивача з військової служби.
В свою чергу, як вбачається з наданих відповідачем відомостей, виплату «поточної» індексації грошового забезпечення відповідач здійснював вибірково, що є протиправним, а саме було виплачено: у грудні 2018 року 71,08 грн.; у лютому- березні 2019 року 71,08 грн.; у квітні 2019 року 268,94 грн.; у листопаді 2019 року 206,72 грн.; у грудні 2019 року 181,59 грн.
Зазначені виплати були враховані та відображені у графі 11 "Розрахунку індексаціїгрошового забезпечення". (а.с. 13 зворот, 14)
Тому «поточна» індексація грошового забезпечення у даний період підлягає доплаті за ті місяці у яких її виплати не було проведено.
Щодо виплати «індексації - різниці» грошового забезпечення, слід зазначити, що судом першої інстанції встановлено протиправні дії відповідача та зобов'язано нарахувати та виплати так звану «індексацію - різницю» за період з 01.03.2018 по 26.12.2019, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Разом з цим, визначення самого розміру так званої «індексації - різниці» відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 судом першої інстанції здійснено не було, а віднесено дане питання до дискреційних повноважень відповідача, що є неефективним захистом порушених прав позивача, про що свідчить позиція Верховного Суду зазначена у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21.
Так, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 зазначено наступне:
«104. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.
105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року).
106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
110. З урахуванням викладеного, Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно визначали характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановили істотні для справи обставини, необхідні для правильного розв'язання спору в цій частині».
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 480/6336/23, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22 чим підтверджується незмінність правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №1078 та обставин, які підлягають дослідженню та встановленню при ухваленні рішення.
Отже, щодо визначення розміру підвищення грошового доходу, колегія суддів зазначає наступне.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає місячний грошовий дохід за лютий 2018 року та березень 2018 року, а також розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.
Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21 зазначив, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Отже, Верховний Суд надаючи роз'яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення грошового доходу слід порівнювати повне, фактичне, грошове забезпечення в березні 2018 року з повним, фактичним, грошовим забезпеченням в лютому 2018 року за виключенням складових грошового забезпечення, які мають разовий характер.
Виходячи з даних особистої картки на грошове забезпечення позивача за 2018 рік (а.с. 13), яка була надана відповідачем, місячний грошовий дохід позивача:
по лютий 2018 року становить 7 803,20 грн. в тому числі: посадовий оклад: 530,00 грн.; оклад за військовим званням: 30,00 грн.; надбавка за вислугу років: 112,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань: 336,00 грн.; щомісячна премія: 6 795,20 грн..
з березня 2018 року становить 7 803,20 грн. в тому числі: посадовий оклад: 2 550,00 грн.; оклад за військовим званням: 530,00 грн.; надбавка за вислугу років: 924,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби: 800,80 грн.; щомісячна премія: 2 998,40 грн.;
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів, за рахунок зменшення розміру «щомісячної премії» взагалі не збільшився та становить 0,00 грн. (7 803,20 грн. - 7 803,20 грн. = 0,00 грн.).
Позивач у позові зазначає, що сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року, становить 4 463,15 грн.
Такий розмір можливої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22, від 30 листопада 2023 року по справі №420/616/23, від 07 грудня 2023 року по справі № 360/381/23.
Таким чином, виходячи з зазначеного вище, розмір підвищення грошового доходу позивача у сумі 0,00 грн. не перевищив розмір можливої індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4 463,15 грн. та в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та у відповідача не було законних підстав не виплачувати позивачу індексацію у період з 01 березня 2018 року.
Тобто, відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу «індексації - різниці» грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 0,00 грн. = 4 463,15 грн..
Такий розмір «індексації - різниці» грошового забезпечення 4 463,15 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.
Отже розмір індексації - різниці, становить 4 463,15 грн., та підлягає виплаті за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що загальна сума індексації грошового забезпечення, як «поточної» так «індексації-різниці», яка не була виплачена відповідачем за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року становить 98 565,26 гривень.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у аналогічній справі № 400/3826/21.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року по справі № 480/6336/23, в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення цій частині про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 по справі № 480/6336/23 - скасувати в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.12.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум.
Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату «поточної» індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 рокупо 28.02.2018 рокув сумі 85 373,36 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018рокупо 26.12.2019 року «індексацію-різницю» грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, а також «поточну» індексацію грошового забезпечення (за період у який така не була проведена) на загальну суму 98 565,26 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський