17 квітня 2024 року справа №200/1425/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 200/1425/23 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці”;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії згідно Закону України “Про престижність шахтарської праці” з 02.06.2022 та зарахувати до страхового і пільгового стажу періоди знаходження на 3-й групі інвалідності з 24.04.2003 по 30.04.2004 і з 01.05.2004 по 30.06.2005.
В обґрунтування позову зазначив, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком № 1), яка йому призначена з 02.06.2022 з урахуванням рішення у справі № 200/14728/21.
Позивач має більш 15 років пільгового стажу.
Проте, відповідач, при здійсненні розрахунку розміру пенсії, не застосував положення ст. 8 Закону № 345.
Також відповідач протиправно не врахував до пільгового і страхового стажу позивача період його знаходження на інвалідності з 24.04.2003 по 30.04.2004 та з 01.05.2004 по 30.06.2005 у зв'язку із трудовим каліцтвом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до його страхового і пільгового стажу періодів знаходження на 3-й групі інвалідності з 24.04.2003 по 30.04.2004 і з 01.05.2004 по 30.06.2005.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального і пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його знаходження на третій групі інвалідності з 24.04.2003 по 30.04.2004 і з 01.05.2004 по 30.06.2005 з урахуванням приписів ст. 14 Закону № 1788 і правових висновків суду, викладених у даному рішенні.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку його пенсії із застосування приписів ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням приписів ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з 02 червня 2022 року, тобто з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і виплатити виниклу у зв'язку з цим заборгованість.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, у зв'язку з чим відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, оскільки у позивача відсутні 15 років стажу на підземних роботах за Списком № 1.
У ГУ ПФУ в Донецькій області відсутня інформація про встановлення/перебування позивача на інвалідності 3-ї групи з 24.04.2003 по 30.04.2004 та з 01.05.2004 по 30.06.2005, тому відсутні підстави для зарахування зазначених періодів до страхового та пільгового стажу позивача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені судами обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, з 02.06.2022 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (за Списком № 1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі № 200/14728/21 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 25.06.2021 № 057250003498 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2021 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення у справі № 200/14728/21 позивачу з 02.06.2022 призначено пенсію відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Згідно рішення пенсійного органу № 057250003498 від 20.10.2022 страховий стаж (повний) позивача склав 43 роки 09 місяців 27 днів, в тому числі робота за Списком № 1 - 19 років 09 місяців 10 днів.
Листом від 13.01.2023 № 507-17350/М-02/8-0500/23 відповідач повідомив позивача, що, в судовому рішенні відсутнє визначення пенсійному органу обов'язку щодо розрахунку пенсії з урахуванням вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, тому підстави для такого розрахунку відсутні.
07.02.2023 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Листом від 03.03.2023 № 3089-2417/М-02/8-0500/23 відповідач повідомив, що стаж роботи позивача, який зараховано до його пільгового стажу роботи за Списком № 1, становить 14 років 7 місяців 1 день, що не дає йому права на призначення пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, оскільки він є меншим, ніж передбачено цією статтею (15 років).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.05.2003, виданого Донецьким ПФУ в м. Селидове (номер пенсійної справи 54442), та довідок МСЕК, які були додані позивачем до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 11.10.2022, поданої відповідачу, позивач перебував на пенсії по інвалідності 3 групи через трудове каліцтво з 24.04.2003 по 30.04.2004 та з 01.05.2004 по 30.06.2005.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону № 1058.
Оскільки у позивача наявний стаж на підземних роботах з повним робочим днем під землею не менш як 15 років, тому він має право на розмір пенсії, обрахований відповідно до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
На підставі статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, до працівників, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” належать тільки ті, які зазначені у Списку № 1, як зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Суд звертає увагу, що право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов'язаний сам при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав.
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 24 Закону № 1058 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 185/8539/16-а, від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
Матеріалами справи підтверджено, що з 24.04.2003 по 30.04.2004 і з 01.05.2004 по 30.06.2005 позивач перебував на інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 з моменту призначення йому пенсії з 02.06.2022.
Оскільки пільговий стаж позивача з врахуванням періоду перебування на інвалідності складає більш 15 років, тому у ОСОБА_1 наявне право на перерахунок його пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 02 червня 2022 року.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 200/1425/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 200/1425/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 17 квітня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв