про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
16 квітня 2024 року справа № 580/3149/24
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Релігійної організації «Релігійна громада Парафія Іоанна Хрестителя Черкаської Єпархії Української православної церкви с. Хутори» Капітонова Олега Юрійовича до Черкаської обласної військової адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання рішення протиправними,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Релігійної організації «Релігійна громада Парафія Іоанна Хрестителя Черкаської Єпархії Української православної церкви с. Хутори» Капітонова Олега Юрійовича (далі - позивач) до Черкаської обласної військової адміністрації (далі - відповідач 1), державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Черкаської обласної військової адміністрації від 13.04.2023 №175 «Про заяву віруючих громадян»;
- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про державну реєстрацію, реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи Релігійної організації «Релігійна громада Парафія Іоанна Хрестителя Черкаської Єпархії Української православної церкви с. Хутори» (юридична адреса: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Шкільна, 11а) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2023 №10096010700050000092.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що членами Релігійної громади було прийнято рішення про залишення в Українській Православній Церкві та відмову від зміни підлеглості Релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях, прийняття статуту в новій редакції. Реєстрація змін відбулась з порушенням, оскільки керівник Релігійної громади є єдиною особою уповноваженою на підписання заяви про проведення державної реєстрації будь-яких змін щодо релігійної громади, проте відповідачі при реєстрації не дотримались положень закону про державну реєстрацію та не перевірили наявність повноважень у заявника на звернення до Черкаської ОДА із відповідною заявою.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача 11.04.2024 надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 та 2 частин 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Згідно частини 2 цієї статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд врахував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 зазначила, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства, з огляду на приватноправовий характер правовідносин. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Із матеріалів позову суддею встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Черкаської обласної військової адміністрації від 13.04.2023 №175 «Про заяву віруючих громадян», а також визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора ОСОБА_1 про державну реєстрацію, реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи Релігійної організації «Релігійна громада Парафія Іоанна Хрестителя Черкаської Єпархії Української православної церкви с. Хутори» (юридична адреса: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Шкільна, 11а) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2023 №10096010700050000092. Тобто позивач вважає, що такі зміни в організації відбулись з порушенням, тому реєстрації відповідачем 2 статуту в новій редакції є протиправним.
При цьому, зміст позову свідчить, що позивач вважає, що зміни підлеглості Релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях були прийняті неналежним суб'єктом, особами, які не мали і не мають права впливати та змінювати підлеглість Релігійної громади у вказаних питаннях.
Таким чином, цей спір за своєю суттю має приватноправовий характер та пов'язаний з корпоративними правовідносинами, тому на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів і він підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Вищезазначена позиція також викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/9245/23.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом
Отже, розгляд Черкаським окружним адміністративним судом цієї справи, не віднесеної законом до його юрисдикції, суперечитиме вищевказаним нормам процесуального права та висновкам Європейського суду з прав людини.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України суддя вважає за необхідне роз'яснити, що розгляд даної справи відноситься до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладені обставини, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом керівника Релігійної організації «Релігійна громада Парафія Іоанна Хрестителя Черкаської Єпархії Української православної церкви с. Хутори» Капітонова Олега Юрійовича до Черкаської обласної військової адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання рішення протиправними.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції господарського суду.
Копію ухвали надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ