Справа № 560/21063/23
іменем України
17 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2022 №0645907-2409-2212 на суму 48273,00 грн та від 28.02.2023 №0234936-2409-2212 на суму 52295,75 грн.
В обґрунтування позову вказує, що має у власності об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (приміщення) корівника загальною площею 1609,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Спірними рішеннями від 31.08.2022 та від 28.02.2023 податковий орган визначив суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік на загальну суму 48273,00 та за 2022 рік на загальну суму 52295,75 грн. Вважає, що відповідач не врахував, що нежитлова будівля (корівник) загальною площею 1609,1 кв.м. не є об'єктом оподаткування, згідно з підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником та віднесена до групи "Будівлі промислові та склади" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 і не здається в оренду, лізинг, позичку тощо. Вказує, що спірні податкові повідомлення - рішення не отримував, а дізнався лише про них отримавши від відповідача позовну заяву про стягнення податкового бору. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 31.08.2022 №0645907-2409-2212 та від 28.02.2023 №0234936-2409-2212 позивач звернувся в суд з позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якій зазначає, що на момент формування податкових повідомлень - рішень, згідно інформаційних систем Державної податкової служби України, у власності позивача перебувала нежитлова будівля корівника загальною площею 1609,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1289487368233, дата державної реєстрації права власності - 23.06.2017. Рішенням Новоушицької селищної ради VIII скликання від 30.06.2021 №2 затверджені ставки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з додатком 6 до вказаного рішення ставка податку на 2022 рік для будівель сільськогосподарського призначення для тваринництва (код класифікації будівель та споруд 1271.1) для фізичних осіб становить 0,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування. Тому розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить: за 2021 рік - 6000,0 грн. (мінімальна заробітна плата х 0,5 відс. (ставка податку) х 1609,1 кв.м. = 48273,0 грн; за 2022 рік - 6500,0 грн. (мінімальна заробітна плата х 0,5 відс. (ставка податку) х 1609,1 кв.м. = 52295,75 грн. Разом з тим, у 2021 та 2022 роках нежитлова будівля корівника загальною площею 1609,1 кв.м., що використовується у господарській діяльності, не декларувалась шляхом подання до контролюючого органу форми 20-ОПП відповідно пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1562/20300 від 29.12.2011. Відповідну заяву форми 20-ОПП позивач подав лише 11.09.2023. Позивач не звертався з заявою про проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України. Спірні рішення направлені засобами поштового зв'язку на податкову адресу позивача та отримані ним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказує, що при заповненні адресного поля існують розбіжності між адресою та індексом зазначеними як юридична адреса платника у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Україна, АДРЕСА_3 . Тому, ППР надіслані на таку адресу, яка забезпечила б їх отримання адресатом. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав до суду додаткові пояснення у яких стверджує, що не подання форми 20 - ОПП є лише порушенням обов'язку платника податків щодо подання заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, подання інформації про реєстрацію змін місцезнаходження, внесення змін до облікових даних і тягне за собою накладення штрафу у сумі 340,00 грн (пункт 117.1 ПК України). Тому неподання позивачем повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20 - ОПП) не спростовує протиправної поведінки контролюючого органу у вигляді не застосування податкової пільги, передбаченої ст. 266 ПК України, при нарахуванні податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
До суду надійшли заперечення податкового органу, зміст яких аналогічний відзиву на позову заяву.
Ухвалою від 04.04.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позову без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 14.01.2010. Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення кіз, овець і свиней.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2023 індексний номер 356562625 позивачу належить на праві власності об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (приміщення) корівника загальною площею 1609,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом довідки Новоушицької селищної ради від 15.11.2023 №299 нежитлова будівля корівник, який належить позивачу, загальною площею 1609 кв.м використовується в господарській діяльності та згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу Будівля сільськогосподарського призначення, код 1271 і не здається в оренду, лізинг, позичку тощо.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкові повідомлення-рішення від 31.08.222№0645907-2409-2212, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік у розмірі 48273,00 грн, та від 28.02.2023 №0234936-2409-2212 на суму 52295,75 грн, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у розмірі 52295,75 грн.
Спірні податкові повідомлення-рішення надіслані позивачу на адресу: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Заборознівці.
Вважаючи зазначені рішення про нарахування податку на нерухоме майно протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі промислові та склади.
В силу статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За змістом підпункту ж 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Використання зазначеного у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначення сільськогосподарського товаровиробника для цілей розділу ХІІ ПК України (Податок на майно) цим Кодексом не передбачене.
Водночас, відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Статтею 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 №2238-III, передбачено, що сільськогосподарським товаровиробником є фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття “виробники сільськогосподарської продукції”.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Отже, для цілей підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України сільськогосподарським товаровиробником є юридична та фізична особа (в тому числі і фізична особа - підприємець), яка відповідає одночасно таким ознакам: 1) займається сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності; 2) має у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
При цьому, правовий аналіз визначень сільськогосподарського товаровиробника, зазначених у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України і законах України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" та "Про сільськогосподарський перепис" свідчить, що обов'язковою ознакою сільськогосподарського товаровиробника фізичної особи - підприємця є не тільки наявність у нього зареєстрованих видів сільськогосподарської діяльності, передбаченої класифікацією видів економічної діяльності, а й фактичне здійснення такої діяльності.
Таким чином, на підставі підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України від обов'язку щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно звільняються сільськогосподарські виробники, які є власниками об'єктів нерухомості (будівля, споруда) віднесених до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, які використовуються ними для провадження сільськогосподарської діяльності.
Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затвердив і ввів в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, зокрема, корівники) віднесені до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, зокрема, корівники.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.45 Розведення овець і кіз, 01.46 розведення свиней, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.
На підтвердження провадження сільськогосподарської діяльності позивач надав суду Податкові декларації про майновий стан і доходи з розрахунком ( з додатками Ф2) за 2021 - 2023 роки, у яких задекларований дохід від здійснення підприємницької діяльності з вирощування зернових та бобових культур і насіння олійних культур, та повідомлення про об'єкти оподаткування форми 20-ОПП за 2023 рік про використання нежитлова будівля корівника як пункту приймання та тимчасового зберігання зерна.
Крім того, той факт, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а спірна будівля є будівлею сільськогосподарського призначення відповідач не заперечує.
Таким чином, нежитлова будівля (корівник) загальною площею 1609,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу на праві власності, не є об'єктом оподаткування, згідно з підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Тому, податкові повідомлення-рішення від 31.08.2022 №0645907-2409-2212, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік у розмірі 48273,00 грн, та від 28.02.2023 №0234936-2409-2212 на суму 52295,75 грн, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у розмірі 52295,75 грн. прийняті відповідачем безпідставно.
При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1562/20300 від 29.12.2011, та не подання до контролюючого органу форми 20-ОПП протягом 2021- 2022 років, оскільки неподання суб'єктом господарювання повідомлення за формою №20-ОПП є підставою для накладення штрафу чи віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку. Проте не може слугувати доказом того, що такі об'єкти не використовувалися у сільськогосподарській діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність прийняття спірних рішень у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 31.08.2022 №0645907-2409-2212 на суму 48273,00 грн та від 28.02.2023 №0234936-2409-2212 на суму 52295,75 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук