Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 квітня 2024 р. № 520/4190/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2023/000293.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 05.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 листопада 2023 року під час митного оформлення імпортованих ТОВ «МОДУС,ЛТД» (далі - позивач) товарів Одеською митницею (далі - відповідач) було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2023/000293.
ТОВ «МОДУС,ЛТД» у позовній заяві зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом ціною договору (контракту) щодо Товару, який імпортується, відповідачу було надано усі документи для належного митного оформлення Товару, які передбачені чинним законодавством України.
ТОВ «МОДУС,ЛТД», вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2023/000293, незаконними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) було укладено довгостроковий Контракт №3/2019 від 15 січня 2019 року (далі - Контракт). Відповідно до розділу 1 Контракту, предметом цього контракту є довгострокова поставка Продавцем Покупцю товарів в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту виробництва Китай.
Відповідно до Специфікації №25 від 23 серпня 2023 року до Контракту, SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» наступний Товар:
Акрилова перероблююча добавка DL-901;
Модифікатор удароміцності СРЕ 135А;
Акрилова перероблююча добавка DL-175;
Акрилова перероблююча добавка DL-20;
Внутрішня змазка ТL-60;
Зовнішня змазка (поліетиленовий віск) РЕ СР 100;
Відбілювач ОВ-1;
Стабілізатор DL-500S.
У Специфікації №25 від 23 серпня 2023 року до Контракту передбачені наступні умови:
1. Відвантаження: з порту Qingdao (Китай) до порту Константа (Румунія) з подальшим транспортуванням в Україну.
2. Доставка: впродовж 160 днів з моменту передплати.
3. Умови поставки: FОВ QINGDAO.
4. Виробником товару є компанія Shandong Donglin New Materials Со., Ltd.
5. Оплата: Повна попередня оплата.
6. Пакування: Вантаж завантажено у контейнер 40 футів.
7. Дозволяється зміна кількості та асортименту продукції в рамках суми специфікації.
Відповідно до Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE): 2023DNAC575 від 18.09.2023 до Контракту, SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» Товар на загальну суму 49590 долари США 00 центів.
Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №251 від 24.08.2023, ТОВ «МОДУС,ЛТД» здійснило оплату в розмірі 49590 долари США 00 центів.
У експортній декларації 431020230000200588 загальна вартість Товару визначена 49590 долари США 00 центів.
У вищезазначеній експортній декларації умови постачання визначені: FОВ.
Далі, для митного оформлення Товару, ТОВ «МОДУС,ЛТД» оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 23UА500490007626U4 від 20.11.2023, в якій в графі 42 ціна Товару вказано 49590 долари США 00 центів (24990+3465+7965+1550+1680+7790+2150).
На підтвердження митної вартості Товару до Одеської митниці, на виконання ст. 53 МК України, ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало наступні документи:
Пакувальний лист (Расking list) б/н 18.09.2023;
Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023DNАС575 від 18.09.2023;
Мастерконосамент (Master bill of lading) 231088646 від 21.09.2023;
Мастерконосамент (Master bill of lading) КМСNDRN120/05 від 15.10.2023;
Коносамент (Вill of lading) ZН230900189 від 21.09.2023;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 18.11.2023;
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23С3707А2299/00407 від 13.11.2023;
Декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023DNАС575 від 18.09.2023;
Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003600-0218 від 19.03.2020;
Банківський платіжний документ, то стосується товару №251 від 24.08.2023;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8789 від 15.11.2023;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 15.11.2023-03 від 15.11.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 125-17.11.2023 ЦЗ/2;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 2 від 02.11.2021;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 3 від 19.05.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 4 від 07.08.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 25 від 23.08.2023;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №3/2019 від 15.01.2019;
Договір (контракт) про перевезення №070422 від 07.04.2022;
Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 20.11.2023;
Інші некласифіковані документи: Акт зважування б/н від 20.11.2023, Характеристики (СРЕ 135А) від 24.06.2021, Характеристики (DL-175) від 24.06.2021; Характеристики (DL-20) від 15.11.2023; Характеристики (DL-500S) від 15.11.2023; Характеристики (DL-60) від 15.11.2023; Характеристики (DL-901) від 27.01.2021; Характеристики (ОВ-1) від 15.11.2023; Характеристики (СР-100) від 15.11.2023;
Копія митної декларації країни відправлення №431020230000200588 від 18.09.2003.
21.11.2023 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000045/2.
Одеською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000293.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000045/2 від 21.11.2023, а саме:
1) надані до митного оформлення мастер коносамент № 231088646 від 21.09.2023 та мастер коносамент № КМСNDRN 120/05 від 15.10.2023 містять розбіжності у вазі товарів;
2) поданий до митного оформлення мастер коносамент № КМСNDRN 120/05 від 15.10.2023 містить посилання на контейнер GСXU5541660, хоча в гр. 31 митної декларації вказано контейнер МSКU9346089;
3) у поданому до митного оформлення коносаменті № ZН230900189 від 21.09.2023 вага брутто вказана 25653 кг, однак у пакувальному листі № б/н від 18.09.2023 вказано - 25780 кг;
4) відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
5) в довідці про транспортно-експедиційні витрати від 15.11.2023 № 15.11.2023-03 вказано, що транспортування товарів відбулося за маршрутом порт Qindao (Китай) - порт Константа (Румунія) - державний кордон України судном Т МООN, проте у наданих до митного оформлення мастер коносаменті № КМСNDRN 120/05 від 15.10.2023 вказано судно KEREMMCAN V.20; до митного оформлення не надані оплати банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури відповідно до п. 4.1.3 а договору на перевезення від 07.04.2022 № 070422;
6) копія митної декларації країни відправлення складена на китайській мові без надання перекладу.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Cуд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 Митного кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ході судового розгляду судом встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.
Щодо зазначення у спірному рішенні відповідача, що надані позивачем до митного оформлення мастер коносамент №231088646 від 21.09.2023 та мастер коносамент № КМСNDR120/05 від 15.10.2023 містять розбіжності у вазі товарів, судом встановлено, що у пояснювальному листі, який теж надавався відповідачу, від транспортно-експедиторської компанії ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ" № 201123-4 від 20.11.2023 зазначено, що вони помилково отримали від судоходної лінії коносамент № КМСNDR120/05 на транспортування товарів за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний кордон України порт Рені.
Коносамент КМСNDR120/05 відноситься до іншого контейнеру GCXU541660 та іншого основного мастер-коносаменту 229695537, а не до контейнеру MSKU9346089 та мастерконосаменту 231088646. ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» просить вважати його помилковим та використовувати вірний коносамент TMCNDRN164/87 в якому вказаний вірний номер контейнеру - MSKU9346089 та вірну назву судна Т-Мооn, на якому контейнер MSKU9346089 був доставлений за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний кордон України порт Рені.
Вірний коносамент TMCNDRN164/87 додано до цього листа. В коносаменті TMCNDRN164/87 позначено, що він відноситься до мастер-коносаменту 231088646 та контейнеру MSKU9346089, який був доставлений за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний кордон України порт Рені».
У Рішенні відповідач зазначає наступне: « 2) поданий до митного оформлення мастер коносамент №KMCNDRN120/05 від 15.10.2023 містить посилання на контейнер GCXU5541660, хоча в гр. 31 митної декларації вказано контейнер MSKU9346089».
На зазначене ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало пояснювальний лист від транспортно-експедиторської компанії ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ" № 201123-4 від 20.11.2023, зміст якого зазначено вище.
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: « 3) у поданому до митного оформлення коносаменті №ZН230900189 від 21.09.2023 вага брутто вказана 25653 кг, однак у пакувальному листі б/н від 18.09.2023 вказано - 25780 кг».
Судом встановлено, що у листі вих. № 20_ від 21/11/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що «Декларант скористався правом зважити контейнер перед поданням декларації (вагова підкріплена в декларації 23UА500490007626114 під кодом 9000 «Акт зважування б/н» від 20.11.2023).
У позовній заяві позивач зазначає, що відправник («Shandong Donglin New Materials Со., Ltd») категорично був не згоден з такими даними у ваговій, так як вага пакетів складає 0,15 кг. У кожному пакеті 25 кг. Всього 1020 пакетів = 25653 кг. Тобто так, як і було зазначено у попередній декларації «ІМ ЕЕ» № 23UА500000927755U8 від 15.11.2023 і як зазначено в коносаменті № ZН230900189 від 21.09.2023 (вага брутто вказана 25653 кг).
Після звернення ТОВ «МОДУС,ЛТД» до відправника («Shandong Donglin New Materials Со., Ltd»), останній змінив вагу брутто у своєму пакувальному листі від 18.09.2023, відповідно до даних, зазначених в акті зважування».
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: « 4) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару».
У листі вих. № 20_ від 21/11/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що «Згідно контракту № 3/2019 від 15.01.2019 пункту 7: (мовою оригіналу) «Продавец должен отгрузить товар в экспортной упаковке, обеспечивающей сохранность груза от повреждений при перевозке». Із цього зрозуміло, що вартість упаковки фактична сплачена разом з даним товаром».
Також, у спірному рішенні відповідач зазначає наступне: « 5) в довідці про транспортно-експедиційні витрати від 15.11.2023 №15.11.2023-03 вказано, що транспортування товарів відбулося за маршрутом порт (Qindao (Китай) - порт Константа (Румунія) - державний кордон України судном Т МООN, проте у наданих до митного оформлення мастер коносаменті №KMCNDRN120/05 від 15.10.2023 вказано судно KEREMMCAN V.20; до митного оформлення не надані банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури відповідно до п. 4.1.3 а договору на перевезення від 07.04.2022 № 070422».
Листом вих. № 20_від 21/11/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало відповідачу пояснювальний лист від транспортно-експедиторської компанії ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ" № 070422-5 від 07.04.2022 та лист № 201123-4 від 20.11.2023.
У пояснювальному листі № 201123-4 від 20.11.2023 ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ" зазначає, що вони помилково отримали від судоходної лінії коносамент № KMCNDRN120/05 на транспортування товарів за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний кордон України порт Рені.
Коносамент KMCNDRN120/05 відноситься до іншого контейнеру GCXU541660 та іншого основного мастер-коносаменту 229695537, а не до контейрену MSKU9346089 та мастерконосаменту 231088646.
ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» просить вважати його помилковим та використовувати вірний коносамент ТМСNDRN164/87 в якому вказаний вірний номер контейнеру - MSKU9346089 та вірну назву судна Т-Мооn, на якому контейнер MSKU9346089 був доставлений за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний кордон України порт Рені.
Вірний коносамент ТМСNDRN164/87 додано до цього листа. В коносаменті ТМСNDRN164/87 позначено, що він відноситься до мастер коносаменту 231088646 та контейнеру MSKU9346089, який був доставлений за маршрутом порт Константа (Румунія) - державний корlон України порт Рені.
Стосовно оплати транспортно-експедиційних послуг позивачем надано лист № 070422-5 від 07.04.2022 від експедиційної компанії ТОВ «Євро-Форвардінг», в якому зазначено, що цим листом компанія підтверджує, що у зв'язку з тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, ТОВ «Євро-Форвардінг» не буде вимагати від ТОВ "МОДУС, ЛТД" 100% передоплати фрахту до приходу контейнерів в порт призначення, як було узгоджено в п.4.1.3 договору № 070422 від 07.04.2022 і надасть відстрочку платежу 14 днів з дати доставки контейнерів в порт призначення. Дана відстрочка діє до скасування воєнного стану в Україні».
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: « 6) копія митної декларації країни відправлення складена на китайській мові без надання перекладу».
У листі, наданому відповідачу, вих. № 20_від 21/11/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що «Разом з цим листом додаємо переклад на укр. мову декларації країни відправлення 431020230000200588 від 18.09.2023».
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: «декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення перекладену на українську мову.»
У листі вих. № 20_від 21/11/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» зазначає, що платіжна інструкція вже була прикріплена до митної декларації, а саме: платіжна інструкція в іноземній валюті № 251 від 24.08.2023 (100% оплата товару). З цього випливає, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» в повній мірі здійснило оплату за Товар.
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: « 21.11.2023 електронним повідомленням декларантом ТОВ "Модус, ЛТД" було надіслано лист від 21.11.2023 №20, щодо надання додаткових документів, в якому відповідає: - щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням - що згідно п.7 контракту від 15.01.2019 №3/2019, (мовою оригіналу) «продавец должен отгрузить товар в экспортной упаковке...», з цього зрозуміло, що вартість упаковки фактично сплачена разом з даним товаром; - щодо оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури відповідно до п. 4.1.3 а договору на перевезення від 07.04.2022 № 070422 надано пояснювальний лист ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» від 07.04.2022 щодо відстрочки платежів на 14 днів; - наданий додатково прайс-лист від 01.08.2023 б/н відображає лише позиції, вказані в інвойсі від 18.09.2023 № 2023DNАС575».
Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості Товару до Одеської митниці на виконання ст. 53 МК України, ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало усі необхідні документи. ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало роз'яснення щодо відомостей, які зазначені в графі 44 митної декларації ІМ 40 ДЕ 23UА500490007626U4 від 20.11.2023. Також, ТОВ «МОДУС,ЛТД» у вигляді таблиці разом з позовною заявою надало роз'яснення щодо того, які документи додатково запитував відповідач і які пояснення надавалися ТОВ «МОДУС,ЛТД». Тобто, ТОВ «МОДУС,ЛТД» відобразило, що виконало, вимоги ст. 53 МК України, та на запит відповідача надати додаткові документи, надало абсолютно усі додаткові документи та пояснення.
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: «експертний висновок від 17.11.2023 № 125-ЦЗ/23 наданий разом з митною декларацією містить лише вартісні характеристики та не містить якісних характеристик товарів».
Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. ТОВ «МОДУС,ЛТД» замовило вартісну оцінку Товару і, код 3016, під яким завантажується цей документ містить позначку: "Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією". Тобто, з цього випливає, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало вірний документ.
Також, під час митного оформлення Товару ТОВ «МОДУС,ЛТД» додано характеристики Товару, про що зазначалося вище.
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: «Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. В митних органах відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статей 59 МК України неможливо застосувати методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. По товарам №2, 3, 4 та 5 у митних органах наявна інформація, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості : - по товару №2 є більшим МД від 24.03.2022 № UА500490/2022/001989 становить 2,11 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом 1,14 дол. США/кг); - по товару №3 є більшим - МД від 24.03.2022 № UА500490/2022/001989 становить 2,84 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом 1,92 дол. США/кг); - по товару №4 є більшим - МД від 11.02.2021 №UА500490/2021/001695 становить 1,96 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом 1,70 дол. США/кг); - по товару №5 є більшим - МД від 24.03.2022 №UА500490/2022/001989 становить 1,97 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом 1,83 дол. США/кг). По товару №7 в митному органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 64 МК України у разі, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний; резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості; по товару №7 є більшим - МД від 25.03.2021 №UА500490/2021/003998 становить 2,62 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,30 дол. США/кг).»
Суд зазначає, що позивачем при митному оформленні Товару, митна вартість Товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Далі, відповідачем були обрані наступні методи визначення митної вартості: по товарам № 2, 3, 4 та 5 - вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (ст. 60 МК України), по товару № 7 - за резервним методом (ст. 64 МК України).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Так, судом встановлено, що документи, подані ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість Товару, містять усю необхідну інформацію про вартість Товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного Товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС,ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний Товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну Товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС,ЛТД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
На вимогу відповідача позивачем усі додатково витребувані документи були надані для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість та не містять жодних розбіжностей.
Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що, в цілому, оцінюючи такі підстави для коригування митної вартості товару, котрі відповідачем було зазначено в спірному рішенні, слід дійти висновку, що вони не можуть спричиняти наслідки у вигляді невизнання митної вартості за ціною договору, оскільки жодним чином не впливають на числові показники такої вартості.
Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірність.
У постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 Верховним Судом викладені висновки, в яких зазначено, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» при митному оформленні товару застосувало саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. ТОВ «МОДУС, ЛТД» було надано відповідачу для митного оформлення товару повний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, які містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару. Також, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД» надавалися усі додаткові документи на вимогу відповідача. Так само, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД», у листах до відповідача, надавалися розгорнуті роз'яснення стосовно ціни Товару, стосовно поданих документів, що надавалися відповідачу за запитом.
Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у поданих ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, твердження відповідача щодо наявності сумніву у визначенні ТОВ «МОДУС,ЛТД» митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально є необґрунтованими.
Крім того, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, відповідач послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» у повній мірі надана об'єктивна інформація під час митного оформлення товару, яка підтверджує зміну ціни на товар по незалежним від декларанта причинам.
Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів була прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості №UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2023/000293 також підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, ЄДРПОУ 21203457) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500490/2023/000045/2 від 21.11.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2023/000293.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (ЄДРПОУ 21203457) сплачену суму судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов