Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження
17 квітня 2024 р. Справа № 520/1697/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати незаконною фактичну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), проведену Головним управлінням ДПС у Харківській області та оформлену Актами від 20.07.2023 (р/н №22246/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023 та р/н №22242/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023), скасувавши: 1. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242220708 на загальну суму штрафної санкції 10000.00 грн.; 2. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242210708 на загальну суму штрафної санкції 121542.00 грн.; 3. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242180708 на загальну суму штрафної санкції 65708.00 грн.; 4. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242160708 на загальну суму штрафної санкції 199065,40 грн.; 5. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242200708 на загальну суму штрафної санкції 104993,45 грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 21.03.2024 надійшло клопотання представника податкового органу про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено про недотримання з боку позивача строку звернення до суду згідно з положеннями п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України.
Через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про розгляд клопотання податкового органу від 21.03.2024 в письмовому провадженні.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом не встановлено перешкод для розгляду справи пов'язаних з неприбуттям представника позивача, позивача.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд зазначає, що в обґрунтування своєї позиції представник податкового органу посилається на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступлено від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформульовано новий правовий висновок про те, що строком оскарження податкових повідомлень-рішень у разі застосування процедури адміністративного оскарження є місячний строк, що настає за днем закінчення такої процедури.
Відповідач зазначає, що рішення за результатами розгляду скарги на оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач отримав 22.11.2023, а з позовною заявою звернувся до суду лише 18.01.2024, тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду.
Враховуючи викладене просив суд позовну заяву залишити без розгляду.
Таким чином, після відкриття провадження у справі, судом з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Поряд з цим, суд ураховує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).
Отже, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Суд зазначає, що вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3,4 статті 123 КАС України).
Такі ж висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 23.08.2022 у справі №826/2098/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі за текстом - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 сформулював такий правовий висновок - Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Крім того, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження №К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
У позові позивач просить суд визнати незаконною фактичну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), проведену Головним управлінням ДПС у Харківській області та оформлену Актами від 20.07.2023 (р/н №22246/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023 та р/н №22242/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023), скасувавши: 1. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242220708; 2. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242210708; 3. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242180708; 4. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242160708.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 14.11.2023 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.
Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивач отримав 22.11.2023.
Отже, відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 23.11.2023 та закінчився 24.11.2023, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 18.01.2024, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано суду заяви про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строку звернення до суду, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та відкладення розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до надання позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою або закінчення п'ятиденного строку на усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 240, 248, 256, 293 КАС України, суддя, -
Розгляд клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відкласти до надання позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою або закінчення п'ятиденного строку на усунення недоліків позовної заяви
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, м-н Свободи, 6.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун