Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2024 р. Справа № 520/9708/24
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про: 1) визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 22.03.2022 року по 31.12.2022 додаткової винагороди до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; 2) зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової винагороди до 100000 гривень за період з 22.03.2022 року по 31.12.2022 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , -
встановив:
В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено низьку недоліків.
По-перше, у даному випадку наявні ознаки пропуску строку подання заявником позову, позаяк у самому позові представником заявника визнана та обставина, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 22.03.2022 по 09.02.2023р.
З даним позовом до суду позивач звернувся 11.04.2024р. через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Згідно з п.5 ст.122 КАС України, ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ та з урахуванням ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) і рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) строк заявлення вимог про оплату праці (винагороду за службу) (які виникли з 20.07.2022р.) може бути збільшений до 3 місяців від дати коли особі стало відомо про існування порушеного права.
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
При цьому, правова категорія "заробітна плата", правова категорія "оплата праці" та правова категорія "грошове забезпечення" за правовою природою та суттю є ідентичними.
Відтак, на заявлені позивачем вимоги поширюється дія ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ.
Зміст абзацу 1 ч.2 ст.122 КАС України указує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що за загальним правилом про існування порушеного права на належну оплату праці заявнику не могло бути невідомо як пізніше від останньої календарної дати кожного конкретного календарного місяця (у межах якого отримувалось грошове забезпечення), так і пізніше від дати звільнення з військової служби (стосовно останнього календарного місяця служби).
Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п.1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII, з наступними змінами та доповненнями, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч.2 ст.233 КЗпП України, скасовано.
Таким чином, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року.
Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 11.04.2024р., тобто, пропустивши також і строк, установлений ст.233 КЗпП України.
В контексті питання строків звернення до суду слід також надати правову оцінку щодо дії у часі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Як вже зазначалось вище, у зв'язку із набранням чинності 19.07.2022 року таких змін, до вимог про стягнення оплати праці почали застосовуватись строки звернення за судовим захистом.
Прикінцеві та перехідні положення не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Проте, із набранням 19.07.2022 року чинності Законом №2352-ІХ частини перша та друга ст.233 КЗпП України діють у новій редакції й, аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм у зіставленні з нормами п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, необхідно зазначити таке:
- норми ч.5 ст.122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);
- стаття 122 КАС України, зокрема ч.5 цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;
- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати визначений у ст.233 КЗпП України, норми якої є для цих (спірних) правовідносин спеціальними відносно приписів ч.5 ст.122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;
- з 19.07.2022 року для звернення до адміністративного суду з таким позовом, як даний, передбачений тримісячний строк (ч.1 ст.233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ;
- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 07.12.2023 року у справі №990/242/23, від 29.11.2023 року у справі №990/233/23.
Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суддя вважає, що позивачем в частині позовних вимог з 20.07.2022р. по 31.12.2022 року пропущено тримісячний строк звернення до суду, оскільки позивач звернувся із даним позовом лише 11.04.2024р.
Жодної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивачем не надано.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що позов оформлений без дотримання вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 КАС України (відсутність заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду).
По-друге, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми позивачем не вказана повна адреса відповідача.
Зазначені недоліки позову мають бути усунені шляхом зазначення повного місцезнаходження (адреси) відповідача.
По-третє, до матеріалів позовної заяви не надано доказів направлення на адресу відповідача копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Судом встановлено, що позов та додані до нього документи, подано представником позивача через систему "Електронний суд".
Проте, представником позивача, в порушення ч. 9 ст. 44 КАС України, не надано доказів направлення на адресу відповідача копій поданих до суду документів.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази направлення на адресу відповідача копій позову та доданих до нього документів.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог з 20.07.2022р. по 31.12.2022 року;
- відомостей стовно повного місцезнаходження (адреси) відповідача;
- доказів направлення на адресу відповідача копій позову та доданих до нього документів.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Старосєльцева