Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 квітня 2024 року № 520/35466/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%; відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, сум індексації грошового забезпечення в довідку від 09.08.2023 №ФХ-125796 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 59 Закону України «Про вищу освіту», положень постанови кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та рішення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 по справі №520/8955/23, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 12020,00 грн; окладу за військове звання (підполковник) - 2150,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 7085,00 грн; надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1803,00 грн та із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, з урахуванням індексації грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 09.08.2023 №ФХ-125796, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 по справі №520/8955/23, відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%; відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, сум індексації грошового забезпечення, що порушує право позивача на належний соціальний захист.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач не надав відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України у Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 по справі №520/8955/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивачу станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач виготовив оновлену довідку від 09.08.2023 №ФХ-125796 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Однак, в зазначену довідку не внесено відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%; відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, сум індексації грошового забезпечення, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
У свою чергу, порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704 пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з тим, додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом а 1 січня календарного року).
У Додатках 1 та 14 до Постанови №704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 у частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», у якій Кабінет Міністрів України визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У силу вимог пунктів 1, 2 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Додаток 15 До постанови Кабінету Міністрів України № 704 встановлює такий додатковий вид грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, як надбавка за кваліфікацію. Так, особи офіцерського складу (крім осіб офіцерського складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, особи рядового і начальницького складу (крім осіб начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), які мають, зокрема, клас: другий встановлюється надбавка у розмірі 3 % грошового забезпечення.
Разом з тим, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Також, Постановою №103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 5 Порядку №45 зі змінами, внесеними Постановою №103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
У той же час, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Таким чином, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, зокрема надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Рішенням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, пунктом 1.2. іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України) встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01.01.2023 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення; з 01.02.2023 - у розмірах згідно з Додатком 2 до цього доручення. Згідно додатку № 1 до доручення, мінімальний розмір премії складає 140%.
Натомість, у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 09.08.2023 №ФХ-125796 відповідачем не внесенно відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 140 відсотків.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що позивач має право на встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років а також премії у розмірі 140%, відтак грошове забезпечення позивача має бути перераховане шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням зазначених додаткових видів грошового забезпечення у вказаних розмірах.
Щодо позовної вимоги про визначення відповідачем у довідці доплати за науковий ступінь та доплати за вчення звання, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України "Про вищу освіту" № 1556 від 01.07.2014 (далі - Закон №1556) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із Законів України "Про освіту", «Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Виходячи зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 1556-VII, вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України "Про вищу освіту".
Частиною 2 статті 59 Закону № 1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника 25 відсотків посадового окладу, професор 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1556-VII, після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника до вченого звання старшого дослідника. Отже, вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання безвідносно до того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.
Тобто, матеріальне забезпечення фахівця такого закладу має здійснюватися з урахуванням вимог, зокрема, статті 59 Закону №1556-VII. При цьому, підпунктами 2, 3 пункту 6 Постанови №704 передбачено доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Зі змісту довідки від 09.08.2023 №ФХ-125796 судом встановлено, що позивачу визначено доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук 5% та доплату за вчене звання 0%.
У той же час, як вже зазначено судом вище, в даному випадку мають застосовуватися приписи Закону України "Про вищу освіту", якими, зокрема ч. 2 ст. 59, установлено доплати за науковий ступінь у розмірах не менше ніж 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання 25 відсотків.
Суд звертає увагу, що позивач є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що не нівелює його право на отримання доплати за науковий ступінь та за вчене звання у розмірах, що встановлений ст.59 Закону України "Про вищу освіту", оскільки саме Закон №1556-VII є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.
Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Виходячи з наведених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму ч. 2 ст. 59 Закону №1556, а не положення підзаконного акта пп.пп. 2, 3 п. 6 Постанови № 704.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що при визначенні позивачу надбавки за науковий ступінь та вчене звання відповідач зобов'язаний застосовувати доплату за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу та за вчене звання 25% від посадового окладу відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 1556-VII.
Щодо позовної вимоги про включення до довідки індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно з статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" містить відсилочну норму, слід дійти висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 15.04.2019 у справі №522/9659/16-а, від 30.09.2019 у справі №751/4349/16-а, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а, від 08.02.2021 у справі № 820/4963/18, від 17.05.2021 у справі № 552/4951/17, від 26.08.2021 у справі № 240/7853/19, від 06.04.2023 у справі № 560/9664/21.
У постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №480/11090/21 суд не встановив підстав для відступу від зазначених висновків Верховного Суду та вказав, що особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отримуваної ними індексації доходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%; відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, сум індексації грошового забезпечення в довідку від 09.08.2023 №ФХ-125796 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 59 Закону України «Про вищу освіту», положень постанови кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та рішення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 по справі №520/8955/23, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 12020,00 грн; окладу за військове звання (підполковник) - 2150,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 7085,00 грн; надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1803,00 грн та із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - не менш ніж 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - не менш ніж 140%, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, з урахуванням індексації грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 858 грн 88 коп. (вісімсот п'ятдесят вісім грн. 88 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.