Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
16 квітня 2024 року Справа № 520/8521/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд
визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 за період з 11.03.2020 року по 31.07.2020 року включно, з 01.09.2020 року по 30.06.2021 року включно, та з 01.08.2021 року по 03.06.2022 року включно протиправною;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 за період з 11.03.2020 року по 30.06.2020 року включно, з 01.08.2020 року по 31.12.2020 року включно, та за період з 18.02.2021 року по 03.06.2022 року включно.
Ухвалою від 09.04.2024 з посиланням на приписи ст.122 КАС України, ст.233 КЗпП України позовна заява залишена без руху надано строк на усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, у якій з посиланням на постанови ВС, дату набуття сили Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 “№ 2352-ІХ зазначено про те, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку на звернення до суду.
Вирішуючи означене клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з 3, 5 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022№ 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Щодо посилання на постанову ВС від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 суд зазначає, що у цій справі позивач звернувся до суду у грудні 2021 року період дії ст.233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 року та у період дії пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач звернувся з цим позовом до суду про нарахування та виплату сум грошового забезпечення за період з 11.03.2020 року по 30.06.2020 року включно, з 01.08.2020 року по 31.12.2020 року включно, та за період з 18.02.2021 року по 03.06.2022 року включно.
Отже, правовідносини у справах не є тотожними, що виключає можливість застосування висновків викладених в постанові ВС від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21
Щодо неотримання позивачем письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені при звільненні як підстави дотримання строку, суд зазначає, наступне.
Наказом ГУНП в Харківській області від 02.06.2022 №272 о/с позивача звільнено зі служби з 03.06.2022 згідно із Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 03.06.2022 у кількості 18 діб. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 5563,89 грн.
Як видно з витягу з наказу від 02.06.2022 №272 о/с позивача повідомлено про суми компенсацій, які підлягають виплаті/стягненню.
Суд також зазначає, що позивач неодноразово зверталась до суду із позовними заявами про визнання протиправними дії/бездіяльності відповідача щодо невиплати грошового забезпечення (його складових) у повному обсязі (справа 520/9357/22 щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, справа 520/9356/22 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, надбавки за службу в умовах режимних обмежень ), отже про виплату грошового забезпечення не у повному обсязі позивач була обізнана щонайменше у листопаді 2022 року.
Інші доводи заяви про усунення недоліків позовної заяви висновків суду, викладених в ухвалі від 09.04.2024 не скасовують, та є по суті незгодою з ухвалою суд.
Суд також зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі й встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Суд також вважає за необхідне у цій справі звернутися до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, у пункті 48 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У пункті 45 рішення ЄСПЛ у справі "Pеrez de Rada Cavanilles v. Spain" (заява № 28090/95) зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску і не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 4, 44, 122,123,169,242, 248, 256, 290, 291 КАС України, суд
Клопотання про поновлення строку на звернення до суду залишити без задоволенням.
Позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.