Справа № 761/32573/23
Провадження № 2/761/3375/2024
12 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Дем'янчук С.Р.,
за участю представника позивачки Савчака Я.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття обтяження з об'єкту нерухомого майна,-
У вересні 2023 позивачка ОСОБА_2 інтереси якої представлені адвокатом Савчак Я.О. звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила зняти арешт з всього нерухомого майна, накладений постановою АА №847608 від 19.05.2005 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, реєстраційний номер обтяження 1998292, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.05.2005.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . 16.08.2022 приватним нотаріусом КМНО Майдибурою О. В. було заведено спадкову справу номер у спадковому реєстрі 69584411, номер у нотаріуса 26/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .. Вказує, що спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 . Зазначає, що до складу спадкового майна входить нерухоме майно, яке належало померлій, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини нотаріусом повідомлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3 на підставі постанови АА №847608 від 19.05.2005 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, у зв'язку з чим було повідомлено про затримку видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення питання про скасування арешту. Після чого, позивачка звернулась до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням надати відомості на підставі чого було накладено арешт на майно померлої ОСОБА_3 .. Згідно отриманої відповіді було встановлено, що перевіркою відомостей, які містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, встановлено що на виконанні у Відділі не перебували виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_3 , тому встановити підстави накладення арешту на майно в 2005 не виявляється можливим, оскільки виконавчі провадження та журнали реєстрації виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям по 2019 рік знищені за закінченням терміну зберігання. Зазначає, що жодних доказів щодо відкритих виконавчих проваджень або розгляд цивільних/кримінальних та інших проваджень відносно померлої ОСОБА_3 станом на момент звернення з позовом до суду відсутні. Позивачка вважає, що її права є порушеними, оскільки внаслідок дій по накладенню арешту на нерухоме майно, яке є предметом спадщини, вона не має можливості реалізувати своє право та прийняти спадщину після померлої матері.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 року вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2023 цивільну справу за зазначеним вище позовом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.ї
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Єдиним спадкоємцем, який подав заяву і прийняв спадщину відповідно до чинного законодавства є її дочка - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою приватного нотаріуса КМНО Майдибури О.В. № 1424/02-14 від 28.08.2023 року.
Під час вчинення позивачкою нотаріальних дій, нею було виявлено, що вона не може оформити спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки встановлено наявність обтяження (арешту нерухомого майна) на все нерухоме майно, яке належало матері позивачки.
Відповідно до листа начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №43748/27.10-23 від 22.08.2023, перевіркою даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, встановлено відсутність записів щодо наявності виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 , оскільки виконавчі провадження та журнали реєстрації виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям по 2019 рік знищені за закінченням терміну зберігання.
Позивачка в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право не може.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Вимоги позивачки, що ґрунтуються на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.
На сьогодні позивачка, яка прийняла спадщину, має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлена можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.
Згідно зі ст. 1218, ч.5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
На даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлої матері позивачки - ОСОБА_3 .
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 328 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", -
Позов ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття обтяження з об'єкту нерухомого майназадовольнити.
Зняти арешт з всього нерухомого майна, накладений постановою АА №847608 від 19.05.2005 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 1998292, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.05.2005.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко