Справа №760/8275/24
1-кс/760/3937/24
09.04.2024 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000969 від 07.04.2024, відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борзна, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000969 від 07.04.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2024 приблизно о 19:30 год. до фактичного місця проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 прибув він та ще троє його знайомих: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Усі разом вони спілкувалися та вживали алкогольні напої у даній квартирі, де, приблизно о 01:30 год. 07.04.2024 вирішили лягти спати. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 направився спати на ліжко в останнього у кімнаті, ОСОБА_9 ліг спати на розкладний диван на кухні. ОСОБА_4 спати не лягав та, через деякий час вирішив піти до потерпілого поговорити. Розбудивши останнього приблизно о 02:30 год. 07.04.2024, вони почали розмовляти на вільні теми. Конфліктів між ними не виникало. Під час розмови у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження. Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 , сидячи на ліжку навпроти потерпілого, який лежав на цьому ж самому ліжку на лівому боці, взяв до рук предмет, схожий на ніж, який перед цим взяв з кухні, та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ним один удар у грудну клітину ОСОБА_7 . Від удару потерпілий різко відсунувся на інший бік ліжка та штовхнув ОСОБА_8 , від чого останній прокинувся. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вибігли до коридору квартири, де між ними почався фізичний конфлікт. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зупинили його, розтягнувши їх. У подальшому потерпілий закрився у своїй кімнаті. У результаті протиправних дій ОСОБА_4 відповідно до довідки КНП «Київської міської клінічної лікарні №17» №309 від 07.04.2024 потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини справа. Відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від «17» січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі й без ушкодження внутрішніх органів, у зв'язку з чим, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 ТЯЖКІ тілесні ушкодження. Таким, чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 07.04.2024 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівника патрульної поліції ОСОБА_10 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення від 07.04.2024; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення кримінального правопорушення від 07.04.2024; протоколом огляду місця події від 07.04.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено ніж з РБК, змиви РБК, футболку потерпілого з РБК, згорток речовини рослинного походження; довідкою КНП «КМКЛ №17» №309 від 07.04.2024 про характер тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_8 отриманими під час його допиту від 07.04.2024, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення; показаннями свідка ОСОБА_9 , отриманими під час його допиту від 07.04.2024, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення; показаннями потерпілого ОСОБА_7 , отриманими під час його допиту від 08.04.2024, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 від 07.04.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 07.04.2024; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, під час якого вилучено штани підозрюваного з РБК, мобільний телефон; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 07.04.2024 (згідно ст. 63 КУ - відмовився від надання показів); протоколом проведення пред'явлення особи для впізнання ( ОСОБА_4 ) за участі потерпілого ОСОБА_7 від 08.04.2024.; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до змісту клопотання слідчий зазначає, що окрім обґрунтованої підозри, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначається, що максимальна санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років (тяжкий злочин). Тобто перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на досудове розслідування. На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тобто підозрюваний здатен до вчинення дій насильницького характеру. Вплив ОСОБА_4 на свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникненню притягнення його до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись з ними поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, як шляхом застосування погроз щодо їх життя та здоров'я, так у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, актуальним є ризик намагання перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів. На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити дане кримінальне провадження вказують обставини кримінального правопорушення, зокрема планування даного злочину та стан підозрюваного на момент вчинення, а саме перебування під впливом наркотичних речовин, що дає підстави стороні обвинувачення вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення насильницького характеру. Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на потерпілого та свідків, що може призвести до продовження підозрюваним злочинної діяльності. Враховуючи всі наведені обставини та підстави, слідчий вважає наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв'язку із чим просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання з підстав та за обставин, викладених в клопотанні, наполягала на його задоволенні. Зазначила, що потерпілому спричинене проникаюче поранення грудної клітки справа, що є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння, відповідно до приписів ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від «17» січня 1995 року. У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , якому 07.04.2024 р. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, досудове слідство триває, а тому, з метою запобігання ризикам, викладеним у клопотанні слідчого, просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати до підозрюваного менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, зокрема у гуртожитку, за місцем навчання останнього у вищому навчальному закладі. Захисник зазначив, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри за ч. 1 ст. 121 КК України стороною захисту не оспорюється. Проте, на переконання сторони захисту, належну поведінку підозрюваного на даній стадії кримінального провадження зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням підозрюваного під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 суду пояснив, що вважає пред'явлену йому підозру за ч. 1 ст. 121 КК України обґрунтованою, свої дії стосовно нанесення тілесних ушкоджень потерпілому пояснив тим, що у ніч з 06.04.2024 р. на 07.04.2024 р. вони разом із друзями вживали алкогольні напої, та він курив канабіс, тому не міг в повному обсязі контролювати свою поведінку, про вчинене шкодує, зазначив, що бажає владнати всі питання з потерпілим, якому було завдано ножове поранення.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100090000969 від 07.04.2024, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Відповідно до інформації, зафіксованої у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідує, що 07.04.2024 до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення про те, що 07.04.2024 за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наніс тяжке тілесне ушкодження предметом, ззовні схожим на ніж, у ділянку грудної клітини справа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки № 309, виданої 07.04.2024 р. КНП «КМКЛ № 17» ОСОБА_7 завдано тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини справа /а. с. 7/.
07.04.2024 р. о 10 год. 28 хв. ОСОБА_4 затримано безпосередньо після вчинення злочину, на що вказує зміст протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину /а. с. 34-37/.
07.04.2024 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння /а. с. 44-45/.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні: рапорт від 07.04.2024 р., протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.04.2024 р. від потерпілого ОСОБА_7 , який зазначив, що 07.04.2024 р. близько 03:00 за адресою АДРЕСА_2 його товариш на ім'я ОСОБА_11 наніс йому удар гострим предметом, ймовірно ножем, в область грудної клітки справа; довідка № 309, видана 07.04.2024 р. КНП Київська міська клінічна лікарня № 17 ОСОБА_7 про те, що останньому заподіяні тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітки справа; протокол огляду місця події від 07.04.2024 р., протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2024 р., протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2024 р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 07.04.2024 р., який відповідно до ст. 63 Конституції України від надання показів та від участі у слідчому експерименті відмовився; рапорт, протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2024 р. за участю свідка ОСОБА_9 ; протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2024 р. за участю свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.04.2024 р., особова картка на ОСОБА_12 /а. с. 8-62/.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що існують ризики, передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При оцінці вказаних ризиків, слідчим суддею враховано те, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, що вказує на те, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на вплив на вказаних осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих слідчому.
Крім того, слідчим суддею враховано, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до змісту повідомлення про підозру вчинено за обтяжуючих обставин, у стані алкогольного сп'яніння.
При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, фактично проживає у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , є студентом, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб, відомості про офіційне працевлаштування підозрюваного в матеріалах справи відсутні, водночас у повідомленні про підозру зазначено, що підозрюваний є фахівцем по стягненню заборгованості в ТОВ «Дельта М», що вказує на наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків.
Водночас, на переконання слідчого судді, із врахуванням доводів клопотання слідчого та досліджених матеріалів кримінального провадження, копії яких долучені до клопотання, слідчий суддя доходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, коли фактично слідчим розпочато збирання доказів, наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків не може бути стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії кримінального провадження. Зазначене, із врахуванням тих обставин, що потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від «17» січня 1995 року, та він перебуває на лікуванні, підозрюваний знайомий із свідками у даному кримінальному провадженні та слідчим суддею встановлено наявність ризику негативного впливу на них, кримінальне правопорушення відповідно до змісту повідомлення про підозру вчинене за обтяжуючих обставин, слідчий суддя доходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Із врахуванням вищевикладеного, та стадії досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження, на переконання слідчого судді, інший із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, та задоволення клопотання слідчого.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000969 від 07.04.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 год. 28 хв. 05 червня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала діє до 10 год. 28 хв. 05 червня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1