Справа №760/5752/24 2-а/760/884/24
про відкриття провадження
(спрощене позовне провадження)
18 березня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1556974 від 01 березня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1556974 від 01 березня 2024 року.
У позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, оскільки судовий збір, який належить сплатити при поданні цієї заяви є більшим ніж 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
З наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року вбачається, що дохід позивача за попередній рік становить 10 522,67 грн. З викладеного, судом встановлено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (10 522,67х5/100=526,13 грн, що становить 5% річного доходу позивача, в той час як сума судового збору, яка підлягає сплаті за позовними вимогами - 605,60 грн).
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладені норми, підставою для звільнення особи від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.
Зважаючи на подані позивачем докази його майнового стану, а також враховуючи, що забезпечення права на доступ до суду є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за необхідне відстрочити йому сплату судового збору.
Подана позовна заява відповідає вимогам статей 160-161 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 12, пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, справ незначної складності, якими є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, проте за клопотанням однієї із сторін, а так само з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 КАС України).
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії передбачені частини третьої статті 257 КАС України, а також положення статей 268, 269, 286 КАС України, якими встановлено особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 12, 131,160-164, 171, 257, 260, 262 КАС України, суд
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1556974 від 01 березня 2024 року.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 760/5752/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1556974 від 01 березня 2024 року.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копії цієї ухвали суду направити сторонам по справі, а відповідачам - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.
Роз'яснити відповідачам, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Позивач має право подати відповідь на відзив, в якій викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення, протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов, у порядку, передбаченому статтею 163 КАС України.
Відповідачі мають право подати заперечення на відповідь на відзив, в яких викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив, в порядку, передбаченому статтею 164 КАС України.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Наголосити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/
Суддя Л. М. Ішуніна