Справа № 755/5592/24
1-кп/755/998/24
"16" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100040003749 від 30 грудня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гальчин Андрушівського району Житомирської обл., громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має двох малолітніх дітей, водія автомобільного відділення автомобільного взводу роти МТЗ в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, є особою з інвалідністю 3 групи,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
30.12.2021 року близько 1 години 25 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Г. Хоткевича від вул. Братиславська в напрямку просп. Каденюка (просп. Ю. Гагаріна) в місті Києві, допустив порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність та необачність, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, рухаючись від вул. Братиславська в напрямку просп. Каденюка (просп. Ю. Гагаріна) по вул. Г. Хоткевича, поблизу буд. 2/46 в місті Києві, не вибрав безпечну швидкість автомобіля, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , за межі проїжджої частини вул. Г. Хоткевича та здійснив наїзд на нерухому перешкоду - бетонну стіну підземного переходу. Внаслідок указаного наїзду, пасажир ОСОБА_6 , який знаходився на задньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , отримав тілесні ушкодження та був доставлений до медичною закладу. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта, у водія ОСОБА_3 була технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог ПДР України. Тобто, в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідності дій водія автомобіля марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вимогам пункту 12.1 ПДР України.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме заподіяння пасажиру ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що дійсно 30.12.2021 року приблизно о 01 годині 25 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Г. Хоткевича від вул. Братиславська в напрямку просп. Каденюка (просп. Ю. Гагаріна) в місті Києві, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність та необачність, не переконався у безпеці руху, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини вул. Г. Хоткевича та наїхав на бетонну стіну підземного переходу, внаслідок чого його пасажир ОСОБА_6 , який знаходився на задньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля «Toyota Prius», отримав тілесні ушкодження та був доставлений до медичною закладу. Крім того, ОСОБА_3 просив, враховуючи пом'якшуючі обставини, зокрема, службу у ЗСУ з 26.02.2022 року, неодноразову безпосередню участь у бойових діях та наявність бойових поранень, призначити мінімально можливе покарання без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки він на даний час у військовій частині виконує обов'язки водія та позбавлення його такого права вплине на службу у ЗСУ, так як у зв'язку з отриманими пораненнями обмежений у виконанні інших обов'язків.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який є водієм автомобільного відділення автомобільного взводу роти МТЗ в/ч НОМЕР_1 , брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи у АДРЕСА_3 , розлучений, має двох малолітніх дітей, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я, який отримав поранення внаслідок відсічі військової агресії рф.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_3 є водієм Збройних Сил України, а тому, на думку суду, позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати службові обов'язки.
Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Також необхідно вирішити питання, що стосується майна, на яке накладено арешт. У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 січня 2022 року, а саме автомобіль марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_2 , залишити власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави: 1372 гривні 96 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-22/8307-ІТ від 12.04.2022 року, 1716 гривень 20 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-22/10-ІТ від 15.02.2022 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: