Справа № 752/25818/23
Провадження № 1-кс/752/10160/23
08 грудня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 42023100000000396 від 11.08.2023 року старшою слідчою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України, -
встановив:
старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42023100000000396 від 11.08.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 листопада 2022 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлений на теперішній час інспектор ПрАТ «АК «Київводоканал» прийшов з перевіркою дозвільних документів нежитлового приміщення автомобільної мийки розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Малевича Казимира, будинок 2-8, приміщення М, яке перебуває у власності ТОВ «МК 8Б» та використовується орендатором ФОП ОСОБА_7 для здійснення підприємницької діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів. За результатами перевірки вказаний інженер склав Акт про порушення у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і без надання відповідної копії, залишив приміщення автомобільної мийки.
В подальшому 28 липня 2023 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, інженер 2 категорії відділу інспектування підприємств та організацій міста управління договірної роботи та обстеження підприємств департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до вказаного вище нежитлового приміщення автомобільної мийки із повторною перевіркою. Під час вказаної перевірки та виявлення з боку представників автомобільної мийки порушень щодо відсутності переоформленого паспорту водного господарства з урахуванням здійснення діяльності автомобільної мийки, відсутності проектно дозвільної документації автомобільної мийки, акту розмежування та необхідності прочистки каналізаційних мереж у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди для себе та третьої особи, а саме невстановленого на теперішній час досудовим розслідуванням його знайомого, який працює в департаменті експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» у розмірі не менше 3000 тисяч доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» та департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал», а саме безперешкодне виготовлення та підписання ними на користь ТОВ «МК 8Б» генерального плану каналізаційної мережі, акту розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, паспорту водного господарства та умов на скид стічних вод. З метою реалізації свого злочинного умислу під час здійснення повторної перевірки ОСОБА_5 запропонував невстановленому на теперішній час досудовим розслідуванням представнику ФОП ОСОБА_7 скласти акт про виявлення вказаних вище порушень із можливістю відтермінування його притягнення до відповідальності та усунення недоліків до 01.09.2023, після чого висунув усну вимогу зв'язатись із ним за допомогою мобільного телефону НОМЕР_1 .
В подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час, на телефонний дзвінок який надійшов від представника ФОП ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , переслідуючи реалізацію свого зазначеного вище злочинного умислу, запропонував останньому особисту зустріч. На реалізацію свого злочинного умислу, під час особистої зустрічі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про можливість оформлення за спрощеною процедурою вказаних вище дозвільних документів, які необхідні для безперешкодного функціонування автомобільної мийки за вказаною вище адресою та виказав вимогу про передачу йому та його колезі неправомірної вигоди у сумі не менше 3000 доларів США, а також зазначив, що в іншому випадку на суб'єкта господарської діяльності буде накладено штраф і приміщення автомобільної мийки буде відключено від системи центрального водопостачання та водовідведення. З метою запобігання шкідливим наслідкам щодо безперешкодного здійснення господарської діяльності, для досягнення законних інтересів ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «МК 8Б» ОСОБА_8 вимушено погодився на незаконну пропозицію ОСОБА_5 та звернувся до правоохоронних органів.
У подальшому на виконання раніше виниклого вказаного вище злочинного умислу, у період з 17.08.2023 по 04.12.2023, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх настання, під час особистих зустрічей та телефонних розмов із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 неодноразово запевнював останнього, що за грошову винагороду у розмірі не менше 3000 доларів США, він та невстановлений на теперішній час досудовим розслідуванням колега вплинуть на невстановлених досудовим розслідуванням службових та уповноважених осіб департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» і департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» які на користь ТОВ «МК 8Б» укладуть та підпишуть генеральний план каналізаційної мережі, акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, паспорт водного господарства та умов на скид стічних вод, при цьому усі дії з організації укладання та підписання вказаних документів він та його невстановлений на теперішній час колега будуть виконувати особисто.
04.12.2023 приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_5 , перебуваючи у закладі громадського харчування розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 повідомив, що розмір неправомірної вигоди для нього та його невстановленого на теперішній час колеги з департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» за вплив на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» та департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» у вигляді безперешкодного виготовлення та підписання між ТОВ «МК 8Б» та ПрАТ «АК «Київводоканал» генерального плану каналізаційної мережі, акту розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, паспорту водного господарства та умов на скид стічних вод буде складати 140 000 (сто сорок тисяч) гривень та висунув вимогу ОСОБА_8 про необхідність передачі вказаної неправомірної вигоди на наступній зустрічі.
07.12.2023 року, о 14 год 20 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи у власному транспортному засобі автомобілі марки Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_2 , неподалік будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою домовленістю із невстановленим на теперішній час працівником департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал», на виконання свого злочинного наміру під час особистої розмови та зустрічі із ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 140 000 гривень після чого о 14 год 29 хв був затриманий працівниками правоохоронного органу.
07.12.2023 о 14 год. 29 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
07.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України): переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Вищевказані обставини не дозволяють застосувати більш м'який запобіжній захід, ніж тримання під вартою, оскільки жодний з них не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування.
Слідчий вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, наявними ризиками для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам вчиняти кримінальні правопорушення, розмір неправомірної вигоди який дорівнює 140 000 гривень, а також майновий стан підозрюваного, що виражений у наявності власного транспортного засобу та земельної ділянки, сторона обвинувачення вважає за доцільне визначити розмір застави не менше вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, посилаючись на те, що повідомлення про підозру є необгрунтованим, ризики відсутні, а їх обгрнтування є формальним, відтак просить застосувати обосисте зобов'язання, крім того посилається на те, що ОСОБА_5 має стійкі родинні звязки, має на утриманні дружину та дитину, батьків пенсійного віку, не має судимості. Свою правову позицію виклав у письмових запереченнях.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку сторони захисту, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, встановлено наступне.
У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42023100000000396 від 11.08.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
07.12.2023 о 14 год. 29 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
07.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: заявою ОСОБА_8 від 08.08.2023 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколами обшуків від 07.12.2023; протоколом затримання ОСОБА_5 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення від 07.12.2023; протоколами негласних слідчих розшукових дій; допитами свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; речовими доказами та іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання.
Крім того, при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні вказують, що підозрювана може:
1. переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, оскільки є підстави вважати, що останній має фінансову та фізичну можливість на будь-якій стадії кримінального провадження перетнути кордон України та переховатися від органів досудового слідства та суду та враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливий термін покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 останній з метою ухилення від відбування покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та / або суду змінюючи місце проживання;
2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є таким, що вчинено шляхом використання своїх зв'язків та впливу на працівників ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал». Основними доказами у кримінальному провадженні є документи, частина з яких на даний час залишається не вилученою і перебуває як у віданні підозрюваного так і інших установ і організацій.
Крім цього, ОСОБА_5 особисто та впливаючи на осіб, які на теперішній час не встановлені досудовим слідством, та можуть бути причетні до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, з числа працівників ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та з якими ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3. незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні, оскільки будучи обізнаним із наявними у органу досудового слідства доказами, що в тому числі викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_5 може здійснити заходи, щодо їх змінення, спотворення або знищення. Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу речових доказів, можливе лише шляхом встановлення інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та встановленні інших свідків протиправних дій вказаної групи осіб;
4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже підозрюваний ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій по справі за надуманими приводами, тощо.
Відповідно до вимог ст. ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Як видно зі змісту рішення ЄСПЛ (В. Проти Швейцарії,14379/88 від 26.01 1993 року) небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом.
У зв"язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні та, які підтримав прокурор у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики: переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Разом з цим, слідчий суддя, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення даних про особу підозрюваної, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному в межах, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці).
На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 40, 113, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 206 КПК України слідчий суддя,-
ухвалив:
внесене в кримінальному провадженні № 42023100000000396 від 11.08.2023 року старшою слідчою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України, задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України, українця, громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 до 14:22 години 04 лютого 2024 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в межах, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Киїського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1