Справа № 697/742/24
Провадження № 1-кп/697/153/2024
16 квітня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні кримінальне провадження №12024255340000055 від 25.03.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Канева, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, групи інвалідностей не має, маючого відповідно до ст. 89 КК України не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.03.2012, за яким останнього засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_3 , 25.03.2024 близько 11:00 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбав шляхом знахідки на землі прозорий полімерний пакет із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів № СЕ-19/124-24/4617-НЗПРАП від 04.04.2024 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 7.35 г., який поклав до середнього карману барсетки, яка була одягнута на ньому, і таким чином незаконно придбав і став зберігати при собі вищевказану подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору без мети збуту до моменту його затримання працівниками відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області того ж дня о 12:32 год. по АДРЕСА_3 , в порядку ст. 298-2 КПК України та при проведенні подальшого особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 був виявлений вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, що знаходився в середньому кармані барсетки у прозорому поліетиленовому пакеті, який в подальшому було вилучено до відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника - ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, та згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, що підтверджується його заявою від 10.04.2024 на ім'я прокурора щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Судом шляхом дослідження відповідної заяви встановлено, що обвинувачений обізнаний зі своїми правами, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченого, тяжкість скоєного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачений вину визнав повністю, посередньо характеризується за місцем проживання, перебував на обліку у лікаря-нарколога з 2009-2016 року та лікаря-психіатра на обліку не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Враховуючи викладене вище, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому міру покарання у виді обмеження волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки вважаючи, що саме ця міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових злочинів та надасть можливість останньому довести розуміння своїх протиправних дій та своє виправлення.
Зазначене узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/4617-НЗПРАП від 04.04.2024 в розмірі 1514 грн. 56 коп..
Запобіжний захід до обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 370-371, 373-374, 376, 381, 382 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/4617-НЗПРАП від 04.04.2024 в розмірі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп.
Речові докази після набрання вироком законної сили: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 7,35 г, який поміщений до сейф-пакету № 5431057 та передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий ОСОБА_1