Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(ЗАОЧНЕ)
Справа № 695/4949/23
номер провадження 2/695/518/24
17 квітня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.08.2009 між сторонами було зареєстровано шлюб, однак спільне життя з відповідачем не склалося. Подальше збереження сім'ї є неможливим. Шлюбні відносини фактично припинилися з серпня 2023 року, сім'я носить формальний характер, подружні стосунки не підтримують. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спір про поділ майна подружжя на даний час відсутній.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.12.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за даним позовом.
Судове засідання з розгляду справи призначено на 10 год 00 хв 17.04.2024.
Позивач у судовому засіданні повідомила, що категорично заперечує проти надання строку на примирення.
Відповідач та його представник у судові засідання з розгляду справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача та його представника про розгляд справи, зокрема шляхом оголошення через сайт судової влади, незалежно від того чи отримав відповідач та його представник адресовану їм кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо сторони відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та його представника, у порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, яка в судовому засіданні повідомила що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29.08.2009 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.08.2009, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, за актовим записом № 135. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2011, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.04.2010, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що подружнє життя сторін не склалося, сторони не підтримують шлюбних відносин з серпня 2023 року, не ведуть спільного господарства, позивач на примирення не згідна.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 18 , ст.51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст.110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Нормами ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому.
У частині 2 ст. 112 СК України зазначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки судом встановлено, що збереження шлюбу неможливе, так як сторони подружніх стосунків не підтримують тривалий час, вільної згоди позивача на проживання у шлюбі немає, відтак суд вважає, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам позивача, і за таких обставин приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.08.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції Черкаської області за актовим записом № 135 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.08.2009).
Після розірвання шлюбу позивачу залишити набуте у шлюбі прізвище - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська