Справа № 571/749/24
Провадження №1-кп/571/167/2024
17 квітня 2024 року смт.Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засідання за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024186190000047 від 03.04.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України,
ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним відповідно до протоколу №2 від 30 грудня 2022 року та ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний був стати на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 1 квітня 2024 року ОСОБА_3 отримав повістку про виклик на 09 год. 00 хв. 2 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік та був попереджений тимчасово виконуючим обов'язки начальника (керівника) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку. Однак, всупереч вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за відсутності поважних причин ОСОБА_3 станом на 03 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, у зв'язку з чим ухилився від військового обліку.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає вірною.
Вищевказані обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч. 2 ст.382 КПК України, судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.337 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України та зазначив, що не заперечує проти призначення покарання у виді штрафу.
Відповідно до положень ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Сторони кримінального провадження, відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України, в судове засідання не викликалися.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.337 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (т.2 а.с.63), відомості, які характеризують особу з негативної сторони відсутні (т.2 а.с.52).
Враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є призначення покарання ближче до найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.337 КК України, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде відповідати тяжкості вчиненого і особі обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.370,373,374,381,382 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався, до набрання вироком законної сили не обирати.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав, вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1