справа № 570/1337/24
провадження № 3/570/827/2024
16 квітня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю правопорушника ОСОБА_1 ,
його захисника адвоката Гожого М.С.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14 березня 2024 року о 18 год. 05 хв. по вул.Промислова в с.Нова Любомирка Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння /дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, різка зміна забарвлення шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук/. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився.
Правопорушник у суді свою вину у скоєнному не визнав, оскільки він не вживає наркотичні засоби, а при складанні протоколу був у шоковому стані.
По суті справи показав, що разом з ОСОБА_2 їхали з роботи, поліцейські, які їхали назустріч, його зупинили і оштрафували із-за відсутності полісу страхування, штраф він сплатив. Потім у них виникли підозри щодо його перебування у стані наркотичного сп"яніння і тому запропонували поїхати на освідчення, але він нічого не зрозумів, що поліцейські говорили про порушення Правил дорожнього руху, але статтю 130 КпАП України не називали, тому він не зреагував і відмовився від проходження огляду. Пояснення писав добровільно, але був у шоковому стані, бо його зупинили вперше після отримання прав у 2023 році. Вдома тато подумав, що відносно нього може бути складена ст.130 і тому вони самі поїхали на освідчення, де прочекали до 21 год.
Не заперечує, що під час навчання в автошколі вивчав Правила дорожнього руху та Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Його захисник адвокат Микола Гожий просить провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, стверджує, що ОСОБА_3 не перебував в стані сп"яніння, що підтверджується актом медичного огляду та результатами токсилогічного дослідження. У працівників поліції були відсутні підстави для зупинки автомобіля, вони ввели в оману особу, яка добросовісно помилялася щодо наслідків відмови від проходження такого огляду, відеозапис є сумнівним, оскільки не засвідчкений електронним підписом, є інші порушення при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що разом з ОСОБА_5 їхали з роботи, їх зупинили працівники поліції, бо, на їх думку, вони були непристебнуті ременями безпеки, що не відповідало дійсності. Потім ОСОБА_6 , який був водієм, показував документи на автомобіль, свої документи і на нього склали постанову за відсутність полісу страхування. Він весь цей час сидів в авто, потім разом з ОСОБА_6 чекали його батька, оскільки ОСОБА_6 відсторонили від керування. Оформлення документів зайняло до години, при цьому поліцейські "були дуже резкі", тобто робили все дуже швидко, ніби самі щось вживали.
Свідок ОСОБА_7 - мама правопорушника стверджує, що син тяжко працює, заробив собі на автомобіль і ніколи його не зупиняли працівники поліції. В цей день він приїхав додому і показав чек, який йому дали працівники поліції, щоб заплатити штраф, бо відсутній страховий поліс. Під час розмови він сказав, що йому пропонували їхати здавати аналізи, оскільки запідозрили, що він перебуває в стані наркотичного сп"яніння. Вони з батьком подумали, що на сина могли скласти протокол за ст.130 і тому поїхали в центр психічного здоров"я, де чекали прийому лікаря з 19 по 21 год. Потім сина освідчили, він здав аналізи і наступного дня отримали результати.
Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.
Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги. Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки ст.121 КУпАП, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.
Склад об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у вчинення будь-якого з порушень, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог п.2.5ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).
Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб'єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп"яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Встановлені обставини підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 550886 від 14 березня 2024 року.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 березня 2024 року 18 год. 19 хв в заклад охорони здоров'я КЗ РОЦПЗН РОР, однак він ним не скористався. В графі "Результати огляду" вказано "огляд не проводився".
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовані факти ухилення ОСОБА_1 від проведення встановленого огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника, копія протоколу йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
Доказами відмови стали протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис події з нагрудних камер поліцейських. Працівники поліції запропонували пройти правопорушнику огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак він відмовився від проходження такого огляду у медичному закладі. Крім того, на відео файлах зафіксовано, що вимогу інспектора, яка була висловлена правопорушника про доставку його до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану сп'яніння, правопорушник проігнорував, не виконав, тобто фактично відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у медичному закладі. Законодавством не передбачено, що відмова від проходження огляду на визначення стану сп'яніння повинна бути висловлена лише вербально. Таким чином, будь-які дії або бездіяльність особи, спрямовані на уникнення від проходження такого огляду, відтермінування його, суд розцінює як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Законодавство також не передбачає підстав для відтермінування проведення огляду на визначення стану сп'яніння, те, що вимога поліцейського про проходження огляду на визначення стану сп'яніння повинна бути неодноразова або повторна. Отже, водій повинен негайно після оголошення йому першої вимоги про проходження огляду на визначення стану сп'яніння виконати вказівки поліцейського та прослідувати з ним до медичного закладу і там пройти огляд на визначення стану сп'яніння.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Такі показання, зафіксовані на відеозаписах, повністю узгоджуються як з викладеним у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника, так і з встановленими судом фактичними обставинами справи.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.
За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
При розгляді цієї категорії справ не має ніякого доказового значення акт медичного обстеження, проведений за зверненням правопорушника до медичної установи, згідно з яким ця особа не перебувала в стані сп'яніння, оскільки в даному випадку відповідальність настає не за керування в нетверезому стані, а саме за відмову від проходження відповідного огляду. В цьому випадку особа може бути кристально тверезою або взагалі ніколи не вживати алкоголь чи наркотики, але законодавець передбачив адміністративну відповідальність саме за відмову пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую негнучкість санкції вказаної статті КУпАП, відсутність встановленої законом нижньої та верхньої меж адміністративного стягнення в залежності від ступеня вини, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Вважаю, що штраф та позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, які передбачені санкцією вказаної статті у відповідності до ст.23 КУпАПбуде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиттяа також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Суд вирішив питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст.40-1, 276, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави (отримувач: ГУК у Рівненській обл./Рівненський район/22030101, номер рахунку (IBAN): НОМЕР_2 , МФО 899998, ЄДРПОУ 37993783/ судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Кушнір Н.В.