Справа № 567/329/24
17 квітня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , одруженого, різноробочого КП "Водоканал" (зі слів), паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені), -
встановив :
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство при наступних обставинах - 11.02.2024р. о 19 год. 51 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив умисні дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , які полягали у висловлюваннях в її сторону образливими словами, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі, свою провину визнав та пояснив, що у день та час, вказаний у протоколі між ним та його дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого він висловлювався на її адресу образливими словами. Зазначив, що на даний час вони примирилися, про вчинене шкодує, обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім його зізнавальних пояснень, доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №986795 від 11.02.2024р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 11.02.2024р. о 19 год. 51 хв. її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані сп'яніння та знаходячись в АДРЕСА_1 вчинив з нею конфлікт з приводу малолітньої дитини, під час якого ображав її нецензурною лайкою та шарпав за волосся.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме - вчинив умисні дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Згідно з інформації інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал НП України" (журналу єдиного обліку), 11.02.2024 року о 19:51 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння по АДРЕСА_1 посеред дороги вчиняє домашнє насильство.
Згідно довідки відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 16.02.2024р. №1046/202/01//10-2024 ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведеною повністю.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність є визнання вини та обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
При цьому, згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Встановлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Враховуючи характер правопорушення, особу ОСОБА_1 , особливості й обставини вчинення, а також з урахуванням відсутності шкоди внаслідок вчиненого правопорушення, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, обмежитись усним зауваженням, роз'яснивши протиправний характер його поведінки й неприпустимість у майбутньому допускати вчинення подібних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
В свою чергу, суд враховує, що відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.24, ч.2 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, а відтак суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.22, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
постановив :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.