Справа №551/352/24
"17" квітня 2024 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кулик Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
його представника - адвоката Долженко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування Миргородської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
20 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення щомісячно з відповідачки на його користь на утримання дитини аліментів у розмірі ? частини її заробітку ( доходу ) до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач є матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2022 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Починаючи з березня 2020 року та після розірвання шлюбу дитина проживає з ним й категорично не бажає спілкуватися з матір'ю. Відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо сина, не займається його вихованням, не цікавиться розвитком, фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків. Ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків також полягає в тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини і це негативно впливає на фізичний розвиток сина; взагалі не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурного і духовного розвитку, не створює умов для отримання освіти; не забезпечує матеріально.
На підтвердження заявлених вимог, позивач просив суд зобов'язати виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, надати суду висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 20 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, у зв'язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання о 14 год. 00 хв. 28 березня 2024 року ( а. с. 28 ).
Ухвалою суду від 28 березня 2024 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 закрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні о 14 год. 00 хв. 17 квітня 2024 року.
Одночасно, зобов'язано службу у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області, у строк до 16 квітня 2024 року включно надати суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 42 ).
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені.
При цьому, акцентував увагу суду на тому, що він неодноразово намагався вплинути на відповідачку з метою зміни її поведінки щодо сина, однак позитивних змін у відношенні матері до дитини не відбулося, на що також вказує й письмова згода останньої на позбавлення батьківських прав.
Представник позивача - адвокат Долженко О.М. у судовому засіданні просила позов задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені, та визнання відповідачкою позову, яка починаючи фактично з березня 2020 року разом з сином ОСОБА_4 не проживає, материнської турботи до нього не проявляє, не приймає участі у його вихованні й утриманні, не цікавиться успішністю, фізичним та духовним розвитком.
Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася.
28 березня 2024 року від відповідачки ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про визнання позову та розгляд справи у її відсутність ( а. с. 37 ).
Разом з цим, відповідачка не скористалася й правом надати відзив ( заперечення проти позову ).
28 березня 2024 року від начальника служби у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області Ревчук С. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, ввіреної їй служби ( а. с. 40 ).
Зважаючи на думку позивача та його представника, які не заперечували проти проведення розгляду справи у відсутність відповідачки та представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 211 ЦПК України, приходить до висновку про проведення розгляду справи у відсутність останніх.
Вислухавши думку позивача, його представника, пояснення свідків, перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній, доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, з урахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 27 червня 2006 року сторони у відділі реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції Донецької області зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис за № 85.
Від даного шлюбу у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Волновальського районного управління юстиції ( а.с. 15 ).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2022 року, позов ОСОБА_2 задоволено та, як наслідок, шлюб зареєстрований 27 червня 2006 року між останньою та ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Волновальського районного управління юстиції Донецької області за актовим записом № 85 розірвано. Після розірвання шлюбу за позивачем залишено прізвище « ОСОБА_6 » ( а. с. 13 - 14 ).
15 березня 2024 року відповідач ОСОБА_2 у зв'язку з створенням нової родини та виїздом за межі країни надала письмову згоду на позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка цього ж дня засвідчена приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечною Н.П. та зареєстрована в реєстрі за № 370 ( а. с. 18 ).
Під час розгляду справи, встановлено, що позивач разом з неповнолітнім сином, наразі, проживають, як внутрішньо переміщені особи, за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом здоров'я дитини піклується виключно батько, що слідує з дослідженої в судовому засіданні медичної документації ( а.с. 22 - 24 ).
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які товаришують з неповнолітнім ОСОБА_4 , останні два роки, суду повідомили, що розмови про матір, яка залишила родину, коли вони проживали у м. Волноваха Донецької області, у ОСОБА_9 викликають вкрай негативні емоції. ОСОБА_9 захоплюється музикою, в чому йому сприяє його батько ОСОБА_1 , який приймає активну участь у житті сина. Матері ОСОБА_3 вони жодного разу не бачили та де вона знаходиться їм не відомо.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року №-2558-ІІІ, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Згідно з ст.150 СК України, батьки мають обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом достовірно встановлено, що відповідачка свідомо, починаючи з березня 2020 року і до цього часу, нехтує своїми обов'язками щодо матеріального, фізичного і духовного розвитку свого неповнолітнього сина.
У зв'язку з неявкою відповідачки на засідання комісії з питань захисту прав дитини Миргородської міської ради Полтавської області, рада не змогла надати висновок про доцільність ( недоцільність ) позбавлення останньої батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , так як він буде вважатися необґрунтованим та недостовірним ( а.с. 49 - 50 ).
Таким чином, незважаючи на те, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, суд з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, визнання відповідачкою позову приходить до висновку про задоволення позовних вимог та позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За правилами ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини перелічені в ч. 1 ст.182 СК України, обставини даної справи і вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітнього сина щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу ) , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. ( а. с. 1 ) та в рахунок держави судові витрати за вимогу в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1 211 грн. 20 коп., а всього 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 161, 164, 166 СК України, статтям 4, 5,133,137, 141, 265, 268, 273, 280 - 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування Миргородської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючу за адресою, як внутрішньо - переміщена особа: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою, як внутрішньо - переміщена особа: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого, як внутрішньо - переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою, як внутрішньо - переміщена особа: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого, як внутрішньо - переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , судові витрати, що складаються з сплати судового збору, в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою, як внутрішньо - переміщена особа: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , в дохід держави судові витрати, що складаються з сплати судового збору, в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: