Справа №549/119/24
Провадження №3/549/44/24
Іменем України
16 квітня 2024 року селище Чорнухи
Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі: головуючий - суддя Крєпкий С.І., секретар судового засідання - Давиденко Ю.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП) про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 ,
за с.173 КУпАП,
установив:
ОСОБА_1 , 09.03.2024, близько 10 год, перебуваючи у громадському місці в с.Загребелля по вул.Перемоги, висловлювався нецензурною лайкою на ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто скоїв дрібне хуліганство.
Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнав частково. Пояснив, що 09.03.2024, близько 10 години, до нього прийшла потерпіла ОСОБА_2 Відкривши хвіртку зайшла до його господарства, кинула печиво і цукерки та виражалася на нього нецензурною лайкою. Повідомивши її, що вона ввірвалася на його територію, також у відповідь виражався нецензурною лайкою.
По селу є різні необгрунтовані чутки щодо нього та покійного брата потерпілої. Коли саме помер її брат не знає.
Заперечував проведення розгляду справи без захисника та ознайомлення його з матеріалами справи.
Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що після приїзду в село ОСОБА_1 спокою немає. Вона неодноразово зверталася до поліції з приводу його поведінки.
09 березня 2024 року, близько 10 години, вона йшла із свого будинку до магазину, на мопеді до неї під'їхав ОСОБА_1 , вилаяв її нецензурною лайкою та поїхав.
Такі випадки були неодинокі, зверталась до поліції.
Вона дійсно заходила до господарства ОСОБА_1 та давала їм печиво і цукерки коли помер її брат. Це відбувалось на її пам'ять 18.03.2024. Брат помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як видно з заяви ОСОБА_2 , 09.03.2024 вона звернулась до начальника СПД №2 з проханням прийняти міри до ОСОБА_3 , який систематично вживає алкогольні напої, кошмарить жителів села, вчинив стосовно неї хуліганські дій виражаючись нецензурною лайкою на її адресу.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 09.03.2024 близько 10 год ОСОБА_4 обзивав її нецензурними словами та погрожував розправою.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян і об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, передбачає умисну форму вини. Вчиняючи хуліганство, особа свідомо порушує громадський порядок та спокій громадянз мотивів явноїзневаги до суспільства.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Нецензурна лайка - це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію.
Аналізуючи зазначені обставини суд поза розумним сумнівом приходить до переконання, що мало місце порушення громадського порядку і спокою громадян з боку ОСОБА_1 , який проявляючи неповагу до особи, людської гідності та байдуже ставлення до правил поведінки безпричинно висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої в громадському місці.
Пояснення ОСОБА_1 суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
Показання потерпілої суперечностей не містять, відсутні будь - які дані вважати їх такими, що дані з метою умисного обмовляння ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства.
При цьому перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не підтверджено достатніми доказами, тому така обставина виключається судом з обвинувачення, яке є доведеним.
Щодо аргументів ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи без захисника та ознайомлення його з матеріалами справи необхідно зазначити таке.
28 березня 2024 року за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 13-00 год 28.03.2024 у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та обрання захисника.
З правами, передбаченими ст.63 Конституцій України, ст.268 КУпАП ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 28.03.2024.
Разом з тим ОСОБА_1 до 13-00 год 16.04.2024, не маючи будь-яких перешкод, з матеріалами справи не ознайомився, документів щодо захисника не надав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином суд розцінює дії ОСОБА_1 як такі, що направлені на невиправдане затягування розгляду справи.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року №194/1дп/15-19 зазначено, що безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Враховуючи особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, характер і суспільну небезпечність вчиненого ним правопорушення, відомості щодо його працевлаштування відсутні, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, передбаченому санкцією статті 173 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, сприяти його вихованню в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 251, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 про необхідність повідомити суд про сплату судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя С.І.Крєпкий