Ухвала від 17.04.2024 по справі 619/3051/17

справа № 619/3051/17

провадження № 4-с/619/21/24

УХВАЛА

17 квітня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

стягувач: ОСОБА_1 ;

боржник: ОСОБА_2 ;

державний виконавець: Романенко Максим Олегович.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 через систему «Електроннний суд» звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенко Максима Олеговича у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 641 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду ,згідно доручення від 23 лютого 2024 року - 24 лютого 2024 року о 10:00 годині та 22 лютого 2024 року о 10:00 годині.

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електроннний суд» подав до суду заяву про відвід судді Болибока Є.А. від розгляду скарги у справі № 619/3051/27 провадження № 4- с/619/21/24. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що суддя Болибок Є.А. розглянув цивільну справу №619/4451/23 та прийняв рішення від 12.03.2024 року, де допустив порушення процесуальних та матеріальних норм права. Суддя неодноразово систематично порушував права скаржника, його сина, вимоги ЦПК України, Законів України, Конституції України, постановляв необґрунтовані судові рішення та ухвали, ігнорував або безпідставно відмовляв клопотання скаржника під час розгляду різних судових справ починаючи з 2017 року по час звернення цією заявою про відвід судді, безпідставно задовольняючи вимоги боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та відповідача у різних цивільних справах - ОСОБА_3 тощо.

Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Так заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, то відповідно до чч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України вона розглядається судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Доводи ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованими з наступних мотивів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

У пунктах 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Доводи, які зазначені у заяві про відвід, є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви про відвід убачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв'язку із розглядом зазначеним суддею інших справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України, посилання на незгоду з процесуальним рішенням є безпідставним.

Отже, ОСОБА_1 не зазначені обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Так як судовий розгляд скарги призначено на 14 год 00 хв 29 квітня 2024 року, то відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді необхідно передати іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Частиною 2 ст. 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Визнати необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Болибока Євгена Анатолійовича.

Вирішення питання про відвід судді Болибока Є.А. передати іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після з моменту її підписання суддею.

Суддя Є. А. Болибок