Справа №461/3081/24
Провадження №3/461/1373/24
16 квітня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., особи відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Львівська обл., місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 11.10.2021 виданий 4628, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України,
встановив:
20.03.2024 року близько 21 години 04 хвилин в зону митного контролю смугою руху «зелений коридор» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці в напрямку «в'їзд в Україну» заїхав автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «SHARAN» VIN № НОМЕР_3 , з реєстраційним номером НОМЕР_4 , у якості водія слідувала гр. України ОСОБА_1 , чим своїми діями заявила про відсутність у неї будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження та вказала про наявність лише особистих речей.
У ході митного контролю автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «SHARAN» реєстраційний номер НОМЕР_4 , виникла підозра щодо наявності у ньому товарів, які належать до категорії товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню та водночас спрацювало орієнтування Координаційно-моніторингової митниці (за кодами 000, 203-1, 210-1, 902-1).
Автомобіль було скеровано зі смуги спрощеного митного контролю у бокс для поглибленого огляду транспортних засобів, де під час проведення поглибленого огляду, крім товарів дозволених до переміщення через митний кордон України ч.1 ст.374 Митного кодексу України, було виявлено товар, а саме масло " Mleczna Dolina maslo extra 82% " в пачках 200 гр., 360 пачок, вагою 72кг, з терміном придатності до 21.05.2024р.
Товар знаходився у салоні автомобіля серед особистих речей без ознак приховування. Даний товар гр. ОСОБА_1 визнала своєю власністю. Товари які переміщувались в межах неоподаткованої норми та особисті речі пропущено гр. України ОСОБА_1 та пасажирам зазначеного транспортного засобу.
Відповідно до ч.2 ст.378 Митного кодексу України та постанови КМУ № 434 від 21.05.2012 р., наведений товар обмежено до переміщення якого через митний кордон України.
Згідно ч.2 ст.366 Митного кодексу України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Відповідно до ч.4 ст 366 МКУ, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповідно до примітки до ст. 471 МКУ, недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").
Відповідно до службової записки УМП КМВ та МТР ЗЕД від 20.03.2024 № М-492/7.4-15/45, загальна вартість предметів правопорушення становить 21189 грн.
Таким чином, громадянка ОСОБА_1 вчинила дії щодо недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами.
ОСОБА_1 у судовому засіданні факт правопорушення визнала та розкаялася у вчиненому. Просила врахувати її скрутне матеріальне становище та не застосовувати до неї додаткове стягнення у виді конфіскації товарів.
Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Відповідно до ч. 1 ст. 378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Згідно постанови КМУ від 21.05.12 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
-в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 471 МК України, а саме обравши зону спрощеного митного контролю, остання намагалася перемістити через митний кордон України товар, переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України, тобто недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №0359/20900/24 від 20.03.2024 року, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловила, долученими до протоколу: копією паспорта ОСОБА_1 , копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копією контрольного талону, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, доповідною та службовою записками, описом вилучених товарів, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , а також її поясненнями у судовому засіданні, відповідно до яких остання визнав факт переміщення товару через митний кордон без декларування.
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт, спосіб та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його характеристики, перелік, найменування, вартість та кількість.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України доведена належним чином.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, приймаю до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вину визнала та у вчиненому щиро розкаялася, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації товарів.
Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.
Вилучений, згідно протоколу №0359/20900/24 від 20.03.2024 року, товар повернути ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил, у розмірі 131,54 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Стрельбицький